ПОВЕДІНКА

ПОВЕДІНКА

Зовнішні, спостережувані прояви діяльності організму чи групи — організована послідовність рухів, дій і вчинків, спрямованих на адаптацію, досягнення цілей та підтримку існування. Поведінка є результатом взаємодії зовнішньої (рухової, фізіологічної) та внутрішньої (психічної) активності й детермінується мотивами й цілями, які формуються в соціально‑історичній практиці. До поведінки належать як прості моторні реакції і експресивні прояви (поза, міміка, інтонація), так і цілеспрямовані дії та суспільно значущі вчинки; вона застосовується щодо індивідів і їх сукупностей і зазвичай вивчається через зовнішнє спостереження.

Простими словами

Поведінка — те, що людина чи тварина робить і як це видно іншим: рухи, жести, слова й дії, які виконуються з певною метою. Вона відображає внутрішні мотиви й наміри, але сама доступна для спостереження ззовні.

Приклад

На співбесіді людина посміхається, підтримує зоровий контакт і чітко відповідає на питання — ці поза, міміка й мовні реакції разом утворюють її поведінку в інтерв'ю.

Образно

Поведінка — як вистава: внутрішні наміри і цілі — сценарій, а рухи й вчинки — сцени, які бачать глядачі.

Важливо не плутати

Поведінка відрізняється від свідомості: поведінка — зовнішні, спостережувані акти, тоді як свідомість — внутрішні, суб'єктивні переживання; для їх дослідження використовують різні методи (спостереження проти самоспостереження).

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини