Фільм ілюструє зміни психіки, свідомості людини після досвіду її перебування в секті – комуні молодих людей, на чолі з авторитарним ватажком.
Режисер детально досліджує маніпулятивні прийоми, які використовують комунари, та ті процеси, що відбуваються з героїнею – розмивання особистісних меж, спотворення адаптивних механізмів, неврозичні та психотичні захисти, які дівчина виставляє як противагу своїй глибинній травмованості.
Оповідь будується на дослідженні численних перверсій героїні та її колишнього «дружнього» оточення – це й хибне розуміння любові, турботи та партнерства, і викривлення дочірніх і материнських почуттів, а також у сприйнятті життя і смерті як таких. Глядач побачить у картині такі маніпулятивні прийоми, як «бомбардування любов’ю», використання таємниці та ритуалів, а також дію захисних механізмів психіки – перенесення, витіснення, регресії, ідентифікації з агресором та інших «душевних» рухів, які, однак, як ми розуміємо, жодним чином не ведуть до одужання героїні.
Шлях дівчини, як стає зрозуміло з останніх кадрів, лежить до клініки для душевнохворих. І туди, як нам натякають творці фільму, Марта та її родина навряд чи дістануться благополучно…
