Мама! (2017)

Не змогла пройти повз) До того ж мене дуже зацікавив трейлер!
Скажу відразу — не очікувала! Не очікувала, що фільм буде саме таким для мене — важким, виділеним; не очікувала, що таке кіно покажуть на великому екрані — дивне, моторошне!
І тут не та жахітня атмосфера, що у "Воно" чи у "Пилах". Тут жах від відчуття реальності. Від розуміння того, що це все насправді відбувається. Я весь час чекала, що виявиться, що все це — сон чи бачення героїв. Не дочекалася...
У фільму є релігійне тлумачення. Я розповім про своє особисте.
Для мене фільм про спільне життя шизоїда та нарциса. Героїня — шизоїд. Про це свідчать, зокрема, її слова: "Прожени цих людей! Давай будемо тільки вдвоє!" Герой — нарцис. Він не може без визнання, не може без зовнішнього світу.
У житті нарциси та шизоїди чудово уживаються, як, наприклад, я зі своїм чоловіком. Але проблема героїв фільму в тому, що вони перебувають у крайній мірі прояву своїх якостей. Вона не готова бачити нікого у своєму домі. Не готова, щоб до її життя з чоловіком навіть торкалися. Він же готовий віддати іншим усе, аби йому поклонялися.
Тому для мене фільм був про неможливість бути разом двом людям, які проявляють лише одну свою сторону, лише одну полярність. Тоді вони не можуть почути одне одного.
І ще про неможливість давати, любити. Нездатність. Цей аспект відгукнувся у мене особисто, як у нарциса! І я вдячна фільму за те, що він показав мені необхідність учитися давати та любити!
Не рекомендую слабкодухим та втомленим)))