страх дитини

моїй донечці 3 роки. в неї діагноз дцп, на даному етапі дитина тільки починає повзати по-пластунськи. В неї серйозні страхи, десь з року, раніше то появлялись, то зникали, а зараз по-наростаючій.За життя кілька раз падала на підлогу (самовпевненість, що дитина нерухома..) Її неможливо покласти на спину на більшість поверхонь - ліжко, підлогу, в будь-якій лікарні чи чужому місці. а дивана,з якого падала, особливо боїться. вона напружується так, що я не можу вам передати, хапається за свій або мій одяг, руки і ноги скручує дугою, а очі витріщує і кричить криком. Я для себе не можу зрозуміти, чи це неврологія, і нам нічого не допоможе, чи все ж таки <a href="/">психолог</a> може нам допомогти. Я пробувала її по-тихеньку ложити і відволікти увагу кимось чи чимось цікавим, це не можливо, вона навіть не чує. на живіт ложу-нормально.
Інколи посажу її, розставлю ноги і з опорою на руки сидить, і тут ніби щось згадує, а виглядає, що лякається чогось, і зразу падає. І таким чином страхи не дають нам закріплювати навики сидіння, стояння... Можете щось порадити?