Вопрос от:
Roso
Возраст:
21
Згусток комплексів, страхів та нерішучості!
Доброго дня шановні психологи. Хочу поділитись своєю ситуацією з вами та послухати вашу думку та поради. Мені 21 рік, живу в невеликому провінційному містечку. Працюю в маленькому офісі. Моє життя це робота і дім, дім робота. Це одноманіття мене "вбиває", кожен день одне й те саме, настрою немає, весь час сумний і в собі. Я з назвав себе "згустком комплексів, страхів та нерішучості". Чому саме так? Важке дитинство, зробило мене якимось "німим" в школі я був весь час як "сплячий" в такому стані і ходив до школи де з мене знущались. відбитки школи закріпились і досі. Страх виловитися, тривога якась надворі коли виходжу з дому, неспокій, нерішучість в діях, коли хтось дивиться в очі відвожу погляд. Ось так я і живу кожен раз "вихід в люди" для мене випробування! Коли я почуваю себе більш комфортно? Наприклад коли йду по вулиці і говорю по телефону, тоді я більш спокійний так як мозок зайнятий розмовою. Я інколи на вулиці коли багато людей і я починаю нервувати витягую телефон і вдаю, що говорю по ньому, такий "обман" також трохи допомогає зібратись. З дівчатами також суцільни проблеми, ну це напевне зрозуміло, я в присутності красивих дівчат взагалі стараюсь адекватно виглядати бо при їх присутності виникає велика тривога яку я звісно ховаю і яку більшість людей всерівно помічають. Спілкуюсь з дівчатами тільки по інету - це все на що мене вистачає! Є кілька друзів звісно не дівчат з якими рідко бачусь. Чи пробував є щось змінити? Так, читав літературу по психології, слухав тренінги. Справа в тому, що я цікавлюсь економікою, політикою, люблю театр. Мої однолітки (більшість) люблять клуби, якісь дурощі з ними мені не цікаво і нема про, що говорити. Мені ще в школі колись вчитель говорив не в тих роках ти родився, зараз не сімдесяті-вісімдесяті. Тому кожен вечір проходить на самоті. Мені вже все так набридло, я став таким пасивним, наприклад у вихідні мені всерівно як я виглядаю, тільки коли треба вийти в люди я починаю дивитись в дзеркало і доглядати за собою, але напевне це потрібно робити в першу чергу для себе, всерівно чи прибрано в кімнатах, чи помитий посуд можуть гори назбиратись, а мені всерівно чомусь, одна апатія до всього, все в сірих тонах, не вистачає мотивації і цілей в житті. Ось таке закнуте коло, з якого я не виходжу, і в якому я живу! Де ж вихід?
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
