Відпустити чи ні?

Вітаю вас!
Недавно розійшовся з дівчиною...спілкувалися добре (і зараз спілкуємося), але тепер як друзі...стосунки і так були не стійкі: я її любив (і досі люблю), а я їй подобаюся тільки як друг (вона сама про це сказала). А ще казала, що хоче підтримувати зі мною хороші стосунки, але дружні. Зразу після розставання ми розповіли один одному, що відчували в різні моменти, свої цілі на життя, про колишніх...можна сказати, відкрили один одному душі...Після того теж були розмови. У одній з них влна сказала, що після розриву з одним кавалером вона абсолютно розчарувалася в хлопцях...Але зі мною вона продовжує говорити відкрито, майже не соромиться і розказує сокровенне....Я дружу з нею через силу, я не витримую, я хочу її міцно обняти і поцілувати, але я точно знаю, що якщо я таке вчиню, то вона закінчить зі мною спілкуватися...Мені ніяк не птрібна тільки дружба, мені хочеться дарувати свою любов і отримати взаємність...Я не можу викинути її голови...Вона сама мені каже: "Знайди іншу, є інші, набагато кращі за мене..."
Мені від того гірко - вона бачить в мені друга і не більше....А хочеться перейти цю грань і зустрічатися заново...Вона сама мені казала, що не готова до стосунків, та чи варто чекати і очікувати взаємного почуття? Вона питає, чи її подруги мені подобаються і сама заохочує, щоб я знайшов хорошу дівчину....Я впевнений, що вже знайшов....її саму....Боротися за неї чи скористатися правилом "в морі ще багато риби"?
Дякую за надані поради....