Question

04-06-2017

Почну з того що я досить ранима та емоцiйно не стiйка людина, яка найменшу образу сприймаэ як щось дуже катастрофичне. ..... На даний момен я зовсим не спiлкуюсь з мамою. ....Так сталось що ще досi не змогла реалiзувати себе в життi, знайти хорошу роботу та стабiльний дохид, i душа на частини рветься так хочеться якогось розумiння та пiдтримки, як моральноi так i фiнансовои, чого не дочекалась вид своэи мами....Звичайно можливо все i було б по iншому якби я була бiльш вiдкритою з нею, та нажаль я мало що розповiдаю iй,i це йде з самого дитинства, напевно тому що ми з нею дуже рiзнi, те сприйнятття проблеми з ii точки зору i моэi рiзнi речi, як я казала я дуже ранима, все близько сприймаю до серця, часто плачу, згодом усвiдомлюючи що через дрибницi.....
Останний наши протирiччя поглядив теж стались через дрибницю( через мою не пристижну , малооплачуэму роботу)
Я повнiстю припинила до неi розмовляти, згодом вiдмовилась вiд ii iжi, вид снiданкiв та вечерь, якi зазвичай вона менi готувала перед та пiсля роботи, про тягом певного часу продовжувала iх готувати , хоча знала що я iх i не торкаюсь, згдолом припинила.....припинила i розмовляти до мене..Певний час мени було всеодно, навiть полегшення було, та з часом менi почало не вистачати ii та було важко вiд того що здавалось iй плювати на мене та вона мене не любить як дитину у порiвняннь з моэю старшою сетрою та ii дiтьми, бачачи ii ставлення до них.... В якись момент в мене просто не витримали нерви, не захотилось жити( думки подiбниi в мене завжди при проблема присутни) але цього разу якось все серйознiше вiдбувалось, i я намотала шарф на шuю, звичайно духу в мене не вистачило затягнути його, та я демонстративно залишила цю пеьлю на видному мiсцi.....
писля цього мама знову налагоджуэ звязок зi мно, стоiть пiд моiми замкнутими дверима i говорить до мене, крiзь зачинени двери я плачу, але э вмене якись барэр що не дозволяэ менi переступити через себе и пiти на контакт.....можливо знову не хочу видчувати себе не повноцiнною людиною без хорошои роботи и .т.д...... Розумiю що вся причина в менi, розумiю наскильки моя поведiнка егоистична, та жорстока, та змiнити нiчого не можу. Як бути?

Вопрос от: Ирина; Возраст: 23

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

06-06-2017 22:04:36Дополнение от автора

Не мамэ в мене можливостi звернутись до психолога

06-06-2017 22:45:15Дополнение от автора

Порадьте щось. Сьогоднi мама стоячи на колинах просила в мене пробачення, говоряче щоб я хоть сказала через що в мене таке ставлення до неi, а я так и не змогла ничого сказати. Не змогла бо розумiю що одниэи причини немаэ, це сотни причин, образ, що идуть з самого дитинства, скильки шкильних слиз, студенських, через стари погляди своэи мами я була завжди билою вороною.....а ще особисте життя, квиток у доросле , самостийне життя, якого я так и не отримала.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

18-02-2017 Сварюсь з мамою

03-01-2017 Проблема з мамою

26-04-2016 я ніяк неможу порозумітися зі своєю мамою

11-02-2014 Чи на лагодиться все з мамою?

19-10-2011 проблеми з мамою і з собою

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 1 · 2017-06-05 10:29:46

Ирина, Вы находитесь в глубоком неврозе и желательно не только очно обратиться к психологу, но, возможно, также и к психиатру или невропатологу - чтоб пройти курс медикаментозного лечения, для сглаживания сильных переживаний. Причём к медикам желательно обратиться перед психологом, с которым проработаете и эгоцентризм, и обидчивость, и отношения с мамой.

Вита Валериевна Журавель (Чернигов) · Answer 2 · 2017-06-05 12:28:54

Здравствуйте! Вам точно необходима помощь психотерапевта. Вы находитесь в детской позиции и пока не видите способа повзрослеть. Мне очень жаль, я понимаю как вам трудно, но помочь вам советом нереально, здесь нужна длительная психотерапия. Желаю ва удачи в поиске именно вашего психотерапевта, который сможет вас понять, поддержать и собравождать в процессе взросления!

Александра Станиславская (Киев) · Answer 3 · 2017-06-05 21:00:02

Ірина, доброго дня!
Ваш стан дуже тяжкий. Щоб ми не написали, нажаль, цього занадто мало, щоб Вам стало легше.
Вам потрібна допомога лікаря-психотерапевта. Ви зможете все змінити з допомогою спеціаліста.
З якого Ви міста? Ви можете дати свою електронну адресу? Я напишу Вам контакти спеціалістів, яких можу рекомендувати.

Александра Станиславская (Киев) · Answer 4 · 2017-06-06 23:46:38

Ірино, напишіть мені на пошту (подивіться мою сторінку), я Вам відповім, що можна робити.

Ответ отредактирован автором 06-06-2017 23:47:19

Проблеми з мамою