Внутрішньоособистісний конфлікт, ностальгія за минулим, почуття провини, відчуття що своїми руками знищила своє щастя, здається що пішла хибним шляхом і не реально вернутися

З 15 р. я зустрічалася з хлопцем В.який мене любив і був кращим другом. У 18 до мене прийшла думка,що крім нього мене більше ніхто не зможе так любити і виникло бажання пофлірт. на стороні. Так і зробила, почала паралельно зустрічатися з іншим С. І коли С.,сказав любить(на 4 побач.) я відп. що наші стосунки завершені,але С.не хотів розст. і мені стало шкода С. кидати. Водночас і шкода кидати В.,з В. план.свадьба. За порадою я прийшла до В. і сказала що маю ще одного хлопця і не знаю що робити. В. сказав що якщо я з ним вже 3 роки а з новим тиждень і сумніваюсь то він не буде заважати мені будувати нові стосунки. З В. формально розстались але реально я часто до нього звонила, іноді приходила, особливо коли сварилась з С.тривало це 2-3р. В.залишався другом. Спочатку я захопилась новими стосунками і забула за В., але коли я зрозуміла що С. мене не любить так як В.: не прислухається,не розуміє, я пошкодувала що розсталася з В. Але боялась повернутися щоб не залишитись самою. В 21 рік не дивлясь на конфлікти з С.одружилась.Я не хотіла з ним одружуватись бо ми постійно сваримся і надіялась вернутись до В. С.поставив ультиматум: або ми одружуємось або він мене кидає. Я боялась залишитись самою і тому одружилась зі сльозами на очах. Через рік на якісь дівчині одружився і мій колишній В. В.намагався меньше спілк. зі мною, міняв телефони.Я боялась втрач. звязок. Згодом по тел. уже жінка В. сказала щоб я від нього відстала. Сам В. поміняв телефон, а як бачить мене в місті не вітається а тікає від мене.В.не сказав що одружується,зник.Мені тяжко,хочу з В.поговорити а він не дає мені такої можливості. Мої стосуники з С.хвилеподібні - то сміх то сльози,мені не вистачає людини яка б обожнювала мене,була другом, розуміла як В. С. говорить:за що тебе любити,незадоволений мною як хазяйкою,може вдарити. Коли я усвідомлюю що могла б бути щасливою з В.(в нього була лише 1 вимога - щоб я була з ним і йому не потрібно були мої послуги домогосп. - він це сам робив) і своїми руками знищила своє щастя-боляче.Майже щоночі мені сниться мій колишній В.,я постійно про нього згадую і боляче,хочу поговорити,хоча б попрощатися з ним. А нема як. Останній раз коли його випадково зустріла в місті і сказала "привіт"-він не відповів,єхидно усміхнувся і втік.Я ж неможу В. заставити не те щоб підтримувати тел.звязок, але й навіть просто поговорити, попрощатися.Сьогодні В.знову снився і це мучає, не можу простити себе, не можу нічого зробити. Згадую, пишу, знову це переживаю і плачу....