Question

14-06-2019

Добрий ранок.
Зараз в мене є декілька проблем, які мене дуже турбують і я хочу їх вирішити.
Я невпевнена в собі. Коли я знаходжуся у великій компанії, то просто мовчу, бо боюся, що скажу якусь дурницю. Коли хтось починає зі мною говорити, то далі всеодно розмова заходить в глухий кут. А коли й щось скажу, то це може звучати дивно і не дуже розумно, або ж навпаки замудро.
Недавно я почала вести себе так, щоб викликати сміх і інших...говорю якісь жарти, виставляю себе глупишкою, хоч цього дуже не хочу. Для того, щоб сподобатися іншим, підлаштовуюсь під них...але всеодно нічого не виходить.
Я стараюсь всім допомагати, напевно занадто. Мене не поважають, і вважають, що я нав'язлива (по крайній мірі я так думаю). Мене використовують і часто навіть не дякують ( наприклад, коли допомагаю на парах одногрупникам). Для більшості я просто хороша;а не та, хто має свою думку і яку поважають і люблять... В університеті я теж часто говорю дурниці, і не знаю для чого. Мені хочеться бути серйозною і відповідальною, а замість того я викликаю сміх. В мене є друзі, але їх небагато. Я ніколи не користувалася популярністю у протилежної статі і вважаю себе некрасивою. Коли розпускаю волосся, то навіть тоді відчуваю, що це дуже не скромно і я не заслужила на чиюсь увагу. Це дивно, адже вдома Батьки приділяють і приділяли багато уваги і віддають свою любов мені сповна. Тож я не знаю, чому так...
І ще-вже довгий час мені часто здається, що я багато кому подобаюсь, дивлюсь на деяких хлопців і думаю, що я їм подобаюсь...як перестати постійно дивитись на них і не накручквати собі-Це моя проблема...
2 . Дуже часто я зриваюсь на своїх Батьків. І тут причину я не знаю, тому що вони в мене дуже й дуже хороші, добрі , турботливі і взагалі найкращі. Але коли вони просять щось допомогти, зробити, говорять зауваження чи просять щось виправити або ж поводяться не так, як я хотіла, то я дуже сильно нервуюсь і можу сказати необдумано і накричати неприємні слова. Але я дуже не хочу завдавати їм цим біль, як від цього мого недоліки позбавитись, я не знаю...
До психолога на консультацію звернутись не можу, тому пишу сюди. Дякую за допомогу)

Вопрос от: Elina; Возраст: 18

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

02-01-2014 Як визначитись і знайти себе,розібратись в собі і своїх почуттях?

23-02-2010 не можу розібратись в собі !!!

Анна Александровна Бадр (Киев) · Answer 1 · 2019-06-14 09:25:54

Доброго дня! Розумію ваші почуття та такі питання. Щоб знайти відповідь, потрібно пропрацювати вашу історію життя. Вам дійсно ефективніше буде попрацювати із психологом індивідуально.
Чому ви не маєте змоги піти до психолога?
Я розумію, ви студентка, і напевно на це немає грошей?
Я могла б із вами попрацювати як із соціальним клієнтом за символічну, невелику плату якщо ви проживаєте у Києві, або у скайп якщо в іншому місті. Якщо ви зацікавлені, напишіть меня повідомлення на цьому сайті.
Не залишайте цю проблему на потім, адже життя іде.

Уляна Зеновіївна Худяк (Ивано-Франковск) · Answer 2 · 2019-06-14 09:37:38

Вітаю. Тема самооцінки і самоцінності справді дуже важлива, адже ж Ви, мабуть, не раз чули, що світ, інші люди - це дзеркало того, як ми всередині самі ставимося самі до себе. От, Ви писали, що інші Вас серйозно не сприймають, використовують, не дякують. А Ви себе серйозно сприймаєте, вмієте собі дякувати і себе доцінювати (відчувати свою власну цінність)? Навіть у Вашій розповіді так багато про інших, як їм сподобатись, догодити. Ніби Ви нижча, або менш достойна, а в стосунках (з ким би це не було: з подругами чи хлопцями) зустрічаються двоє ПОВНОЦІННИХ людей.
Ще звернула увагу, що Ви писали слово "Батьки" з великої літери? Чому? Тема батьків дуже громіздка, і в нашому дитинстві закорінено справді багато відповідей на наші нинішні проблеми. Тому це потребує таки індивідуального пропрацювання: як Ви вчилися приймати любов від Ваших батьків, її було замало, достатньо, а, можливо, забагато. Надмірна опіка, можливо, Вас умовно "душила" і не давала самостійно вилаштувати власні межі?
Тому успіху Вам на Вашому шляху здоров"я.

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 3 · 2019-06-14 16:53:17

Добрий день! Ви не цінуєте себе, тому "я почала вести себе так, щоб викликати сміх і інших...говорю якісь жарти, виставляю себе глупишкою, хоч цього дуже не хочу. Для того, щоб сподобатися іншим, підлаштовуюсь під них...але всеодно нічого не виходить.
Я стараюсь всім допомагати, напевно занадто. Мене не поважають, і вважають, що я нав'язлива (по крайній мірі я так думаю). Мене використовують і часто навіть не дякують ( наприклад, коли допомагаю на парах одногрупникам). Для більшості я просто хороша;а не та, хто має свою думку і яку поважають і люблять... В університеті я теж часто говорю дурниці, і не знаю для чого. Мені хочеться бути серйозною і відповідальною, а замість того я викликаю сміх. В мене є друзі, але їх небагато. Я ніколи не користувалася популярністю у протилежної статі і вважаю себе некрасивою. Коли розпускаю волосся, то навіть тоді відчуваю, що це дуже не скромно і я не заслужила на чиюсь увагу. Це дивно, адже вдома Батьки приділяють і приділяли багато уваги і віддають свою любов мені сповна. Тож я не знаю, чому так..." І причина цьому у дитинстві. Хто Вас ображав, не приймав такою яка Ви є у дитячі роки - батьки, однолітки, викладачі? Щоб сподобатись і підлаштуватись під інших Ви використовуєте різні стратегії, які колись Вам допомагали, зараз вони вже не спрацьовують і Ви не відчуваєте своєї цінності, тому Вам погано. Психотерапія найкращий варіант, можу надіслати на пошту літературу для самодопомоги.

Хочу розібратись у собі