Question

26-04-2020

Прекратила полностью общение и контактирование с одной из своих бабушек. Я стала счастливее, спокойнее и уравновешенней убрав из своей жизни этого токсичного для меня человека, конечно, не безосновательно. Перед этим я старалась не рубить так полностью, а только минимизировать контакт, но, к сожалению, это не помогло и мне пришлось принять радикальную меру. Мои родители сначала меня не понимали, несмотря на то, что я все объясняла почему я так поступаю. Единственное что они мне говорили, это твоя бабушка и нужно прощать. На что я отвечала, что я не держу на неё зла, это мера, которую мне пришлось принять на пути к внутреннему спокойствию и счастью, и что я исключаю людей из своей жизни, если из-за них я несчастна и они меня не уважают, вне зависимости родственник это или кто-либо еще. На данный момент они немного с этим смирились, потому что сами страдают от этого человека. Единственное, что я могу сделать, это оказать бабушке материальную помощь, потому что она иногда мне ее оказывала. Я это и делаю, но не более. Но все равно я подвергаюсь осуждению со стороны родственников. Правильно ли я поступаю? Стоит мне продолжать в том же духе или я в чём-то ошибаюсь?

Вопрос от: Masha; Возраст: 24

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

27-04-2020 00:34:49Дополнение от автора

Родители помогают ей материально. Я лишь иногда, когда могу. Я к тому, что отдаю ей только то, что она мне давала, не более. Чувство вины навязывают мои родственники, но я не считаю, что делаю неправильно, как раз наоборот. А пишу сюда только потому, что в правильности моего решения практически нет поддержки, многие меня осуждают за это, считая в некотором роде мой поступок жестким и даже жестоким. Я хотела выслушать профессионалов, которые посмотрят на ситуацию со стороны, трезво и без лишних эмоций.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

29-03-2020 Проблемы в отношениях с родственниками

16-11-2019 Как правильно поступать с родственниками мужа?

11-08-2019 Проблемы с родственниками

12-07-2019 Проблемы с родственниками

22-04-2019 Тяжёлые отношения с родственниками

24-06-2018 проживание с родственниками

24-01-2018 Сын манипулирует родственниками

18-09-2017 как без конфликта договориться с родственниками о совместном содержании ракового больного

06-11-2016 Не могу найти общий язык с родственниками мужа

26-08-2016 проблемы во взаимоотношении с родственниками мужа

Виктория Игоревна Стрельчук (Одесса) · Answer 1 · 2020-04-26 17:42:06

Если общение с человеком, будь это родственник или даже родитель, для вас разрушительно, разумно выбирать себя, а не идеалистическими идеи о том как надо и не надо. Тем более, вы не прекращаете оказывать маиериальную помощь бабушке, это, на мой взгляд, достаточно благородно.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-04-26 19:08:55

Доброго дня, Маша.
Повністю погоджуюся із колегою. Ви маєте право фільтрувати своє найближче оточення та відстоювати свої особистісні межі - це психологічно здорова позиція дорослої людини. Не терпіть людей, які Вас лише пригнічують.

цитата:

На что я отвечала, что я не держу на неё зла, это мера, которую мне пришлось принять на пути к внутреннему спокойствию и счастью, и что я исключаю людей из своей жизни, если из-за них я несчастна и они меня не уважают, вне зависимости родственник это или кто-либо еще.

Ви цілком маєте право гніватися на бабусю (адже вона порушує Ваш особистий простір і не поважає Вас), так само, і маєте право гніватися на батьків (адже вони "змушуть" Вас придушити якісь свої переживання та "жертвувати" своїми потребами). Головне - не заперечуйте, не придушуйте цей гнів, а конструктивно вивільніть його тому, що він може перерости в аутоагресію, психосоматику, депресію, невроз і т. д. Інтенсивно побийте подушку, поки не відчуєте втоми. Напишіть листа своїй бабусі, у якому опишіть все те, на що Ви ображені, що Ви переживаєте, що Ви б хотіли їй сказати і т. д. Після цього прочитайте лист в голос, спаліть або порвіть і викиньте.

цитата:

Но все равно я подвергаюсь осуждению со стороны родственников. Правильно ли я поступаю? Стоит мне продолжать в том же духе или я в чём-то ошибаюсь?

Те, що Ви написали сюди на форум свідчить про те, що Ви відчуваєте провину щодо цієї ситуації. Чому? Тому, що Ваша бабуся допомагала Вам фінансово, а Ви її виключили зі свого життя? Багато психологічних абюзерів використовує фінансову сферу, щоб "прив'язати" жертву через почуття провини. Ви не повинні терпіти до себе зневажливого ставлення у будь-якій формі. Ви зараз допомагаєте фінансово своїй бабусі напевно через те, щоб зменшити це "відчуття провини" та зняти ярмо "фінансового боргу" - це варто поваги, Ви знайшли вихід.
Проте і надалі Вас щось мучає. Докори родичів? По перше, це Ваше життя, а не їхнє. Ви маєте право проживати його так, як захочете. По друге, запитайте себе, чому вони так інтенсивно Вас критикують? Можливо їх злить той факт, що Ви "втекли від психологічного абюзерства" Вашої бабусі, а вони цього не змогли? Тому вони хочуть Вас назад "затягнути", щоб ви страждали разом? Або ж вони бояться, що тепер бабуся переключиться інтенсивніше на них? Чи допомагають Ваші родичі бабусі фінансово? Припускаю, що ні. Можливо вони бояться, що Ви, рано чи пізно, перестаните підтримувати бабусю матеріально і ця "фінансова ноша" впаде на них. Таким чином, існує безліч можливих факторів їхньої критикуючої поведінки і сприймати їхню критику на себе є беззмістовним.
Крім цього, Ваше "почуття провини" може бути ректеним почуттям, яке покриває Ваше "автентичне почуття" - гнів. Так, як Ваш гнів не вивільнюється, а лише наростає, то і захисне "почуття провини" також стає інтенсивнішим. Виходить замкнуте коло - гнів не вивільнюється, а почуття провини лише зростає. Який вихід? Конструктивно вивільнити свій гнів (вправи я описала вище).

Ответ отредактирован автором 26-04-2020 19:11:57

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-04-27 12:12:00

цитата:

А пишу сюда только потому, что в правильности моего решения практически нет поддержки, многие меня осуждают за это, считая в некотором роде мой поступок жестким и даже жестоким. Я хотела выслушать профессионалов, которые посмотрят на ситуацию со стороны, трезво и без лишних эмоций.

Тоді ми Вас, як психологи, повністю підтримуємо. Ви маєте право спілкуватися із тими людьми, з якими Вам хочеться спілкуватися і які Вас не ображають (це стосується і рідних). Те, що Ваші рідні вважають Ваш вчинок "жорстоким" - це виключно їхня позиція та їхній суб'єктивізм. Ви окрема особистість і сама відповідальна за своє життя.

Проблема с родственниками