Доброго дня.
Дуже співчуваю Вашій втраті. Домашні тварини - це не лише хороші друзі, але й істоти, які можуть прийняти тебе безумовно. Ще більшого розпачу вам додає той факт, що його чекає другий кіт. Дійсно, це боляче спостерігати.
цитата:
Я чувствую свою вину в том что я перед этим днём что-то почувствовала -будто на перед знала что что-то случится .я сама себе в голове сказала -"нужно закрыть обеих котов в дом на ночь...я головой понимаю что это он а сердце надеется что он ещё где то жив "
Те, що Ви описуєте є стадіями кривої втрати: заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття (у цих цитатах спостерігаються якраз стадії заперечення і торгів). Пройшло лише два дні і це прирордньо, що Ви сумуєте. Не "заглушуйте" у собі ці переживання, а дозвольте собі їх перепрожити, щоб Ви змогли звільнитися від них. Те, що Ви думаєте, що це Ваша провина є стадією "торгів" і ця джумка є неконструктивною (зараз Ваш мозок, таким чином, намагається абстрагуватися від стресу). Сконцентруйтеся на тому, що Ви дали цьому котові, скільки приємних моментів було у Вашому житті, пов'язаних з ним.
Мої рекомендації:
- попросіть психологічної підтримки у рідних та друзів, більше обговорюйте свою втрату із іншими;
- напишіть лист своєму загиблому улюбленцю, де висловте всі ті почуття, приємні спогади і т. д., які б Ви хотіли сказати йому наостанок, однак не змогли. Перечитайте лист, а потім порвіть, викиньте чи спаліть лист;
- хоча Ви не можете знайти його тіло, однак влаштуйте своєрідну "прощальну церемонію" у колі сім'ї, де б Ви могли, наприклад, зачитати свої листи або сказати котові прощальне слово.
Ответ отредактирован автором 05-06-2020 16:38:24