Проблема в отношении с мужем

Здравствуйте. Описывая ситуацию, вы говорите в основном о муже и почти ничего о себе. Как вы переживаете происходящее? Чего хотите?

Если вы с мужем будете замалчивать проблемы или высказывать просто свои претензии, то ничего не добьетесь, кроме отдаления. Поговорите о том, что вам важно, какие бы отношения хотели, как это можно сделать. При чем не просто общие слова про то, что не хватает внимания, заботы, а конкретные действия. Ищите компромисс.
Говорите о своих переживаниях, без наездов на друг друга и претензий.
Если же муж не готов будет обсуждать ваши отношения, что-то менять, то увы, это путь в никуда И что с этим делать - решать вам.
Можно было бы обратиться к семейному психологу, чтобы услышать друг друга и получить понимание, как вы общаетесь, почему и что с этим делать.

Доброго дня, nike7a.

Мой муж стал меня игнорировать и делать так как ему захочется.

А як давно Ви помітили у нього таку зміну поведінки? У Ваших стосунках, за цей час щось трапилося (можливо якісь конфлікти), або якісь кардинальні зміни чи стресові події (можливо поведінка змінилася після народження дитини)? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
Що саме він робить "те, що йому захочеться"?

И недавно узнала что очень сильное общение с другой девушкой и скорее всего была измена.

Як Ви про це дізналися? Безпосередньо від чоловіка?

Когда пыталась с ним поговорить об этом начал сразу говорить что ему не хватает моего внимании и он ищет его на стороне.

Дуже Вам співчуваю, що Ви виявили, що Ваш чоловік зраджує - це дійсно боляче. Як Ви? Як Ви думаєте, Ви б могли пробачити чоловіка за його вчинок і почати йому знову довіряти, якщо ви будете працювати над відновленням довіри спільно? А Ви запитували у нього, яких би саме проявів уваги він би хотів із Вашого боку?

Но с другой стороны он меня избегает,если есть какие-то вопросы,проблемы он играет в молчанка.А потом с своей мамой меня обсуждает какая я плохая жена.

Таке відчуття, що він уникає відвертої розмови із Вами, а шукає "підтримки" його позиції у своєї мами. Крім цього, його мама часто вмішується у ваші стосунки (напевно через це і неодноразово виникають конфлікти)?

У нас есть маленький ребёнок.И мамой обидное то что он не позвонит не напишет как мы,как у нас день проходит...

А які у чоловіка стосунки з дитиною? Ви зараз проживаєте окремо?

Пытаюсь с ним поговорить,злюсь очень сильные обиды,в такие моменты не говорю с ним или высказываю свое фе.

Ви маєте право гніватися на нього і сумувати, бо чоловік порушує Ваші особистісні кордони і порушив Вашу довіру. Головне - виражати цей гнів і сум безпечно для себе та довколишніх.

Хочу что бы он поменял свое отношение ко мне и к ребенку.Так же внимание с его стороны, заботы и ласки

А Ви казали про це своє бажання чоловіку? На жаль, ми не можемо вплинути на поведінку, ставлення, почуття людини без її бажання. Лише він відповідальний за своє життя, а Ви - за своє. Якщо Ви досі хочете відновити стосунки із чоловіком тому, що кохаєте його (а не через страх, що дитина залишиться без батька, що Ви будете самотньою і т .д.), то Ваш максимум у цій ситуації - відкрито заявити про свої переживання, сказати, що Ви бачите, що у ваших стосунках зараз існує проблема, а так, як ви їх цінуєте, то хочете попрацювати над ними разом із ним для того, щоб їх зберегти. Для цього Ви пропонуєте разом звернутися до сімейного психолога. Якщо ж чоловік не погоджується - Ок, це його вибір, тоді це означає, що ваші стосунки для нього є неважливими і тоді особисто Вам необхідно звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта для того, щоб зрозуміти, як якомога менш травматично для себе та дитини припинити ці стосунки.

Ответ отредактирован автором 13-06-2020 14:11:15

хочу сохранить семью

Что именно вы хотите сохранить?
Из того, что вы описываете, семьи как взаимоотношений я не особо вижу

А сейчас есть любовь, забота? У мужа к вам?
Он дорожит отношениями? Хочет работать над ними? Он хороший отец и муж?

Правильно ли я поняла, что хороший муж и отец это тот, кто просто хочет, чтобы вы были хорошей женой, который вас игнорит, к сыну внимание только если вы как-то подтолкнете, общение с другими женщинами, ищет себе девушку для души и тела? К психологу идти и решать проблему вместе с вами не хочет.

Перемены пошли после рождения ребёнка и после того как его мама начала ему говорить и писать что плохая и ничего не умею делать,мы живём вместе с его родителями.

Тобто, Ви не жили з його батьками, поки не народився син? По перше, помітно, що батьки досить сильно впливають на Ваші стосунки. На скільки я зрозуміла, Вас недолюблює свекруха, що, вона, в свою чергу, неодноразово повторює сину. Ви, як окрема сім'я, маєте першопочатково сепаруватися фізично від батьків, щоб ваші кордони не порушувалися.

После сор он меняется но это совсем не долго,а потом все тоже начинается.Прикрываеться своей работой,а сам с друзьями идёт в компюрный клуб.Или сидит на сайтах знакомств.

А звідки Ви знаєте, що він прикривається роботою, а сам йде в комп'ютерний клуб?

Про измену узнала от своей подруги.Он ее не знает и на сайте с ней познакомились ,писал что ищет девушку для души и тела.После того как она ему написала что она его узнала и знает меня,он начал писать что я совсем плохая и ничего не делаю,упрекаю его тем что он не хочет помогать с ребенком.Он помогает но только тогда когда я ему ребенка приведу.

Дуже цікаво, що у вашій історії є ще третя особа (ще крім свекрухи). Які у неї стосунки з Вашим чоловіком? Які у Вас стосунки з подругою? Ваша подруга показала Вам конкретну переписку? Як думаєте, навіщо вона це зробила? На скільки я зрозуміла, Ви сказали своєму чоловікові про цю переписку з подругою, а він нічого не заперечував і навіть підтвердив?
Мені здається, що у Ваших стосунках вже і раніше не було взаємодовіри, проте зараз вона загострилася (можливо і перед цим були якісь інциденти, або Ви спостерігали у своїх батьків, друзів і т. д. досвід зради, або у Вас є негативний досвід попередніх стосунків)?

Сина он вроде любит,но с другой стороны он его сторониться.

А в чому проявляється його "дистанціювання" від сина? І скільки років зараз синові? Ви казали чоловікові, що Вам здається, наче він дистанціюється від сина?

О проблемах говорили много раз,но без успеха.На короткое время меняется только.

Тоді найкращий варіант - це піти разом до сімейного психолога.

У меня есть к нему чувства и хочу сохранить семью.

На жаль, як я вже казала, раніше, хотіння лише від одного партнера недостатньо і те саме стосується співпраці над проблемою. Також Ви впевненні, що це справді кохання, а не звичка, созалежність, страх самотноті, залишити сина без батька, страх фінансової неспроможності?

К психологу он отказывается идти

Спільно до сімейного психолога не хоче йти? Тоді запитайте себе, чи готові Ви терпіти таке ставлення і надалі (при цьому, ваша дитина це все бачить і це впливає на її емоційний стан та життєві установки).

Забота есть но не большая иногда вообще игнор происходит.

А в чому саме проявляється його турбота зараз? На жаль, по Вашому опису я не бачу турботи і бажання працювати над стосунками.

Я не могу понять что я не так делаю,что такое отношение ко мне.

Ви не відповідальні за почуття, дії, поведінку, бажання іншої людини, а лише за свої. Ваш чоловік зробив такий вибір і зараз Ваше завдання вирішити - чи Ви готові з ним миритися.

Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію. Ви вирішили розлучитися. Що найгірше може трапитися?

Я запуталась

Якщо Ви заплуталися, то найефективніше - звернутися на індивідуальну терапію до психолога-психотерапевта.