мне страшно

Здравствуйте. Как давно это с вами? Если оценить ваш страх по 10бальной шкале, сколько получиься?

Для начала нужна консультация психолога. Больница подождет.

Доброго дня, nik700.
Дуже Вам співчуваю, помітно, як Вам зараз тяжко.
Скажіть, будь ласка, чи говорили Ви про свій психологічний стан із батьками? Які у Вас стосунки із батьком? Чи були у Вас попередні партнери, до цих стосунків? Що у Вас сталося за цей рік (якісь стресові події чи кардинальні зміни)?

многие знакомые называют меня странной

В чому, на їхню думку, Ваша дивакуватість?

У Вашому випадку Вам однозначно потрібна індивідуальна консультація у психолога-психотерапевта та психіатра: страх, порушення сну, селфхрам, суїцидальні думки, проблеми в афективній сфері.

Будь ласка, потрубруйтеся про себе і зверніться до спеціалістів, адже Ви цінна!

Добрый день. Сочувствую Вам. Думаю в Вашей ситауции лучше обратится за помощью к психологу-психотерапевту за очной консультацией.

К сожалению, переписка здесь недостаточное средство.
Вы писали у Вас есть парень. Поговорите с ним, попросите о поддержке его, возможно и свою маму (и моральной и материальной).
1. Обратитесь к психологу/психотерапевту- это не то же самое, что психиатр (они работают со здоровыми людьми, у который есть нерешенные жизненные задачи).
2. Возможно в Вашем городе есть Центры социальных служб для молодежи, служба доверия, какие-то др. социально-психологические службы, которые оказывают бесплатную помощь.

Добрый день!
Я Вам очень сочувствую и рекомендую, чтобы Вы поговорили с мамой и обратились к врачу психиатру, чтобы он мог больше разобраться в Ваших перепадах настроения. Вы говорите, что у Вас было весьма травматичное детство и я думаю, что Ваш страх, когда Вы засыпаете может напоминать об этом. Я думаю, что после врача психиатра, Вам нужна психотерапия, чтобы разобраться с причинами

я не помню своего отца, живу с отчимом, он пьёт, однажды очень сильно избил меня, приставал к моей подруге в интимном характере, я его боюсь.

Припускаю, що корінь цих Ваших страхів (образів) лежить саме у цьому негативному травматичнму досвіді.

да, я говорила об этом родителям, они не придают этому значения.

Дуже співчуваю Вам. Ви казали Вашій мамі про селфхарм і суїцидальні думки і вона ніяк не відреагувала? Скажіть, будь ласка, чи є у Вас інші родичі, дорослі люди, які могли б Вас підтримати у поході до спеціалістів (адже Ви неповнолітня)?

я боюсь идти к психиатру, во первых это дорого, во вторых я же не псих

А чому Ви думаєте, що до психіатра йдуть лише "психи"? Ви ж ходите на огляд до стоматолога, коли у Вас і не болять зуби? Крім цього, психіка це не лише "норма-патологія", а існує й безліч проміжних варіацій. У Вашому випадку відвідування психіатра потрібне для того, щоб він детальніше розібрався у Вашій афективній сфері і, можливо, назначив якесь заспокійливе із відповідною діючою речовиною. Крім цього, безумовно, необхідна парарельна робота із психологом-псхотерапевтом. Насправді, біологія і психологія тісно взаємопов'язані, а Ваш психологічний стан є досить складним (селфхрам і суїцидальні думки), тому і потрібно працювати комплексно.

Будь ласка, подбайте про себе і зверніться до спеціалістів!

Ответ отредактирован автором 13-07-2020 14:08:24