Як позбутися сильної опіки над кимось?

Доброго дня, Настя!

Як перестати думати про когось а про себе. я розумію мене не цінять цим

Думати про когось-означає давати то, у чому є потреба у людини і коли є потреба, тоб то коли вона цього хоче. Ви навпаки, даєте поради, тощо, коли Вам цього кортить. Тоб то це Ваша потреба. Нащо Вам це? Що Ви з цього отримуєте в психологічному сенсі?

Доброе утро!
Скажите, а для чего Вы заботитесь о других? Что Вы получаете? Часто мы заботимся о других, чтобы не заниматься своими проблемами

Доброго дня, Настя.
Ця поведінка спостерігається лише по відношенню до чоловіка, чи і до інших осіб? Те, що Ви описуєте - це позиція "Рятівника" у драматичному трикутнику психологічних ігор (Переслідувач-Жертва-Рятівник). На перший погляд, наміри Рятівника є благородними - допомога, однак, на жаль, є свій мінус - Ви несвідомо обезцінюєте можливість іншої особи самостійно вирішити проблему і, таким чином, закріплюєте у ній позицію "Жертви". Інша особа починає дратуватися, адже Ви не даєте їй можливості бути володарем власного життя і вона починає переслідувати Вас. Водночас, Ви вкладаєте багато ресурсів і у відповідь отримуєте не лише нічого, але і негатив. Відповідно, ролі в трикутнику постійно змінюються.

Чому Ви займаєте цю позицію? Можливо в дитинстві батьки підкріплювали у Вас цю роль (хвалили, визнавали і т. д.) і, таким чином, це Ваш спосіб отримання уваги та визнання (крім цього, у Вас існує блок на пряме прохання про увагу). У Вас існує несвідома установка, що Ви Ок лише тоді, коли допомагаєте іншим і є "корисною для когось" ("Не будь важливою", "Не заявлй про себе", "Радуй інших"). Насправді ж Ви цінна тому, що вже просто існуєте. Для того, щоб пропрацювати цього "Рятівника", Вам необхідно пройти індивідуальну терапію із психологом-психотерапевтом.

А нащо Ви все це питаєте? Він що мала дитина, яка не може дати собі раду?
Ви говорите: "В мене був принцип якщо я до людини хорошо буду відноситися то вона також так само буде робити повідношенню до мене". Чи є в Вас потреба, щоб Вас опікали?

Настя, доброго времени суток!

Як позбутися цього ?

По-перше, треа розібратися з мотвацією. Підозрюю, що свідомо чи ні, але Ви це робили в контксті бартеру, обміну:

В мене був принцип якщо я до людини хорошо буду відноситися то вона також так само буде робити повідношенню до мене.

Тобто Ви, свідомо, роблячи комусь добру справу накладали на людину тягар боргу - заплатити за Ваш вчинок таким самим вчинком. То у мене питання - що насправді Ви робите людині - добро чи..скажу по русски, так как не могу найти украинский аналог - Вы делаете добро или одолжение (даёте в долг)?

Але я хочу щоб чоловік піклувався(навіть не цього ніжності хочу) про мене як я про нього, я що хочу щось погане?

Як саме Ви б хотіли, щоб чоловік піклувався про Вас (конкретні дії)? Ви казали прямо чоловіку, чого хочете?

Взагалі хочу позбутися щоб всім допомогати і питаю як позбутися цього що робити мені.?

Піти на психотерапію :). Уявіть, що у Вас все життя була неправильна хода, а зараз Ви це зрозуміли і вирішили її виправити. Вам потрібно вчитися знову повзати, триматися за опору, проходити невеликі відстані, а потім і йти вільно. Для того, щоб у Вас виробилося це до автоматизму, Ви маєте практикуватися хоча б кожного тижня впродовж років. Психолог - це інструктор і опора, яка має калібрувати Ваші рухи.

"Взагалі хочу позбутися щоб всім допомогати і питаю як позбутися цього що робити мені.?" - найкраще це звернутися до психолога та попрацювати індивідуально. Ви зможете краще зрозуміти свою поведінку, мотиви "всім допомогати". Навчитись турбуватись "по дорослому" та отримувати турботу та ніжність як доросла жінка.

Ви питаєте як позбутися постійного бажання допомагати іншим?
Відповідь - звернути увагу на Себе.
Ви самі бачите, що допомагаєте, бо вважаєте що «так влаштовано», що хтось натомість попіклується про Вас.
Це не працює, а викликає роздратування.
Людині, про яку так нав’язливо піклуються насправді дуже важко, адже відчувається певний тиск, немов зобов’язання, що «ти теж так маєш піклуватися про мене». З таким навіть може взагалі зникнути СВОЄ бажання піклуватися, бо воно вже перекривається «ти повинен». Виникає відчуття спротиву.
Вам важливо розібратися з тим, що саме всередині Вас штовхає Вас на таку опіку, яка вже переходить межі потрібного іншим. Це можна зробити разом з психологом у вашому місті вживу, або по скапу.
Самому важко, бо психіка має захисні механізми, які часто заважають знайти справжню причину такої поведінки. Бо це може виявитися занадто боляче для людини. Наприклад, зрозуміти, що «я вважаю, що сама по собі нічого не варта, і мене можна цінувати тільки за мою турботу, і якщо я не буду «допомагати», то взагалі залишуся одна». Або наприклад людині важко «зрозуміти», що якщо в неї «забрати» цю її «допомогу іншим», то вона не буде знати чим заповнити «простір», чи людина взагалі не вміє жити своїми власними інтересами, задовольняти свої власні бажання (наприклад, бо виховували так, ніби це «егоїзм», і людина досі в це вірить).
Часто за таким бажанням стоїть невпевненість в собі, невміння просто отримувати щось хороше для себе (без того, що попередньо «допоміг» сам), дещо викривлена внутрішня установка про те, «як воно все влаштовано».
Я розумію, що модель стосунків між батьками надихає Вас на побудову таких самих стосунків. І це дуже класно, що в вашій родині є такий приклад теплих і турботливих стосунків.
Але, виходячи з вашого листа, щось в цьому «процесі» Ви в своїй родині робите якісно не так, хоча зовні воно може виглядати схожим на те, що роблять батьки.