Question

28-09-2020

я завжди стараюсь тримати себе в руках. Сміх - моя маска. Всі знають мене, як веселу, життєрадісну людину. Мені настільки важко в середині, не можу розказати комусь про те, що відчуваю насправді. Оточують рідні і друзі, але я відчуваю себе дуже самотньою. Єдина людина, яка б зрозуміла мене, то хлопець, який далеко від мене і не може бути зі мною, та навіть якби він і був, не факт що б ми були разом (мої батьки тримають мене у вічних заборонах). Замічаю, що дуже часто хочу плакати, але стримуюсь, навіть коли тато вдарив мене по обличчі, я не заплакала. Хоча колись плакала і думала як ненавиджу його, але ненависть всеодно є. Коли мені було 12 я мріяла щоб він помер, думала так краще буде всім. хахахха. Зараз карантин і знаходжусь весь час дома, хочу дуже втекнути кудась, не важливо куда, хочу просто сама вирішувати що мені робити, як жити і так далі, але я знаю чим це заакінчиться. Жосткою сваркою і насильством....
Але в мене є план щоб втекти з дому, не знаю чи зможу, не знаю чи правильно. Можливо ви скажете поговорити з батьками, розказати що хочу самостійності, але це нічого не дасть, на мене тільки накричуть і завалять роботою, на їхню думку робота виганяє дурні думки.
Я не знаю як робити правильно і як тримати себе в руках, просто колись я заспокоювалась коли різала себе, 2 рази шви накладали, зараз я відвикла від цього, але часто думаю, про те, щоб знову причиняти шкоду собі.

Вопрос от: ........; Возраст: 19

понравился вопрос?

28-09-2020 21:31:54Дополнение от автора

Так, колись була у психолога, але воно нічого не дало. Не могла йому сказати все, бо він спілкувався з батьками. Перший раз я порізала себе коли прийшла з прогулянки і не сказала татові що я пішла, але я сказала була мамі, а він типу главний і мала йому відчитувась, то в той вечір він дуже сильно мене бив, я їсти не могла 3 дні і нормально говорити, челюсть боліла і синяки, після того я почала різати себе. Не хочу показувати свої емоції дома, біля батьків.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Тетяна Афанасьєва
(Київ)

Дарія Рудь
(Онлайн)

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2020-09-28 21:20:54

Добрый вечер!
Скажите, Вы обращались к врачу, когда себя резали? После чего это произошло? Вы говорите о том, что есть запрет на проявление чувств в Вашей семье и Вы вынуждены носить маску

Виктория Васильевна Коханская (Киев) · Answer 2 · 2020-09-29 10:26:52

Ви вже повнолітня людина і не маєте терпіти насильство. Ваша злість і ненависть цілком природі, це реакція на відношення до Вас. Ви праві що до прояву своїх почуттів своїм батькам, ймовірніше за все це не принесе Вам користі чи полегшення. Ви маете право "вирішувати що мені робити, як жити і так далі ". Втікти звійсно можна, та як це зробити що б не вийшло " з вогню та в полум"я ", а дійсно влаштувати своє життя так як Ви хочете ? Хто чи що може Вам допомогти у цьому?
" Мені настільки важко в середині, не можу розказати комусь про те, що відчуваю насправді.", "ненависть всеодно є. Коли мені було 12 я мріяла щоб він помер, думала так краще буде всім. хахахха." з цими почуттями краще попрацювати з психологом, якому Ви зможете довіритись, оскільки є вірогідність що вони будуть так чи інакше впливати на ваше життя і стосунки. Сил Вам та мудрості справитись з тими випробуваннями з якими Ви зіткнулись на своєму шляху.

як навчитись опановувати злість і тримати себе в руках