Чоловік проміняв сім’ю на нове авто.

Разом 8 років.
Пів року, як плануємо дітей, ходимо по лікарям.
Розумію, що можуть бути складності з зачаттям, під час вагітності, при пологах- через вік і стан здоров’я.

8 років прожили в своє задоволення, відпочинки, море, Буковель, айфони передостанньої моделі, змінили 6 авто за 8 років!!!!

Відкладених грошей не маємо.
Я неодноразово піднімала питання спільного сімейного бюджету, але чоловік не погоджувався.
Причин багато.
Заробляти достатньо став останній рік.
Попередні роки мав проблемні місця роботи:
то мала зп, то відсутність кар’єрного росту, то борг в 60000 грн. замість зп.
Я заробляю трохи більше.

З плануванням дитини, виникло бажання відкладати кошти, бо на дітей потрібні значні фінанси.
Чоловік знову проти.
Бере борг в 2000$ для придбання іншого авто-вже СЬОМОГО за 8 років спільного життя.
І на мої пояснення щодо необхідності формування фінансової подушки, реагує агресивно, каже, щоб на дитину відкладала з своєї зп.
Я то відкладу!
Але в мене виникає питання- навіщо тоді мені чоловік?
Вже 2 рази говорив про розлучення!
В мене страх!
Повне нерозуміння такої легковажної поведінки.
Не відчувається піклування про сім’ю зі сторони чоловіка.
Страх втратити роботу, бо не маю впевненість в завтрашньому дні, не має віри, що чоловік забезпечить всім необхідним і мене і дитину.
Страх народжувати, бо не почуваю себе ЗА мужем.

Щодо розлучення відношення неоднозначне.
З одної сторони люблю його,
з іншої хочу піклування і серйозного ставлення до народження дитини з його сторони.

Розумію, що треба приймати рішення, доки не зачали дитину, бо не дуже хочеться бути матір’ю одиночкою.
Про спільний візит до психолога говорили неодноразово...
Не пішли, в мабуть вже запізно.
Буду вдячна будь якій пораді.