Постійне прокручування в голові думок про те, що сказала, як поводилася після зустрічей в різних компаніях людей

Коли я зустрічаюся з різними людьми, де я багато людей поза межами сім'ї (наприклад, посиденьки з малознайомими людьми, робочі зустрічі і всілякі робочі тусовки - конференції, наприклад, день народження в компанії, яку я не дуже добре знаю), то і перед тим і після того я відчуваю великий страх та хвилювання, сильну тривогу. Настільки сильні, що можу не спати вночі і бути геть втомленою і виснаженню від цього.
На подібних тусовках я дуже довго думаю, що сказати, підбираю слова в голові, хоча зовнішньо можу усміхатися, бути активною, відчуваю велику напругу і скутість всередині.
І навіть, коли я насолоджуюся процесом і спілкуванням з новими людьми, то обов'язково після - ввечері чи на наступний день мене накриває хвиля самоїдства. Що про мене подумають, я не так сказала, я не те сказала, треба було по-іншому, сказала занадто багато, забула щось сказати, сказала не точно і т.д. Тобто мій внутрішній критик настільки сильний, що я знову у тривозі, мега невдоволена собою, і відчуваю якийсь тотальний сором. Мені хочеться плакати. Я почуваюся маленькою, не значимою і хочу сховатися. При чому знову можу не спати, навіть, якщо дуже втомлена. До того ж в голові постійно прокручуються думки і діалоги з останньої події. Потрібно аж декілька днів, щоб прийти в себе. Це дуже втомливо, болісно і забирає мега багато внутрішньої енергії.

Більше того скажу, що навіть після власного весілля, тиждень медового місяця я не кайфувала від подорожі, а прокручувала в голові всі подробиці весілля і прискіпувалася до найменших дрібниць, що було не так. Звісно, лише не так у моїй голові, але тим не менш, від цього не легше.

Як собі допомогти впоратися із подібним станом, щоб просто кайфувати від спілкування з людьми і радіти бути собою?