Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Головне не те, що ти кажеш, а те, що ти робиш»
Вопрос от: Anna5675 Возраст: 19

Не можу зрозуміти свою поведінку

Доброго дня, мене турбує питання чому я зі всіма людьми поводжуся по різному?
Коли я спілкуюся з друзями, одногрупниками чи іншими знайомими людьми, то намагаюся здаватися кращою, ніж є насправді: ввічливішою, добрішою, ніби стараюся відповідати якимось соціальним нормам. Але я розумію, що це лише маска і навіть найближчі друзі не знають мене справжню. Я ніби боюся перед ними проявляти негативні емоції, особливо агресію чи невдоволення, будь що уникаю конфліктів, бо боюся, що як вони побачать мене справжньою, то просто відвернуться від мене.
Вдома я поводжуся зовсім інакше: відкрито конфліктую, дуже емоційна та часто проявляю агресію, впадаю в афективні стани. Таке враження, що я з сім\'єю та я з друзями і знайомими - це 2 зовсім різні людини. І я вже не можу визначити хто з них справжня я.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Анно, а якою Вам більше хотілося б бути?

Які люди Вам в житті подобаються, які їх сторони, або вчинки, риси характеру?

Коли Ви з друзями "привітна", то не відстоюєте свою точку зору, чи не виникає таких ситуацій, в яких виникають конфлікти?

Людина дійсно може бути різною в різних обставинах.
Але це можуть бути тільки зовнішні прояви, які НЕ змінюють внутрішньої сутності особистості. Наприклад, людина буде ввічливою зі сторонніми людьми та не буде з ними конфліктувати НЕ тому, що боїться їх втратити, а тому, що не збирається їх "перенавчати/перевиховувати", бо їй це не цікаво.
І тільки коли порушують її власні кордони, то буде відстоювати їх.
Тобто, якщо людина має свої власні погляди на світ, і вона впевнена в них, то конфлікти виникають зазвичай тоді, коли хтось "посягає на її територію".

А про що хотілося б посперечатися з друзями Вам?
В чому саме відчуваєте себе нещирою з ними, чи можете навести якийсь конкретний приклад?
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333172 для Наталия Горская

Мені хотілося б бути більш впевненою у собі, комунікабельною, привітною, вміти відстоювати особисті кордони і казати "ні", не боятися вільно висловлювати свою думку, також хотілось би бути більш спокійною та емоційно стабільною у конфліктних ситуаціях, навчитися якось досягати компромісу з людьми.
Мені завжди подобалися спокійні, врівноважені люди, які відстоюють свою думку, проте не у шкоду іншим. Окрім цього люблю привітних, веселих людей, які легко вливаються у компанію, вміють пожартувати і посміятися над собою, якщо це треба.

Коли Ви з друзями "привітна", то не відстоюєте свою точку зору, чи не виникає таких ситуацій, в яких виникають конфлікти?
--- Коли я з ними спілкуюся і виникають розбіжності у поглядах, мені страшно висловити незгоду, щоб не образити їх і не спровокувати конфлікт, я ніби почуваюся винною за їхні негативні емоції та не знаю як на них реагувати.

А про що хотілося б посперечатися з друзями Вам?
--- Зазвичай це не дуже глобально серйозні теми, я можу бути банально не згідна з їхнім вибором закладу, де ми зустрінемось або боюся відмовити у якійсь пропозиції сходити на концерт чи поїхати в подорож, бо це буде виглядати так, ніби мені з ними нецікаво чи я не хочу разом проводити час. Та й загалом, мені складно відмовляти людям та пояснювати чому саме.

В чому саме відчуваєте себе нещирою з ними, чи можете навести якийсь конкретний приклад?
--- Я почуваюся, наче показую їм тільки одну сторону себе - ту, в якій максимально зібрані всі позитивні риси, деякі з них мені приходиться імітувати, наприклад я не висловлюю свого невдоволення чимось у нашому спілкуванні, не виражаю злості, коли насправді дратуюся, поводжуся якось надто правильно та одноманітно, бо переживаю, що коли я покажу цю "погану" сторону, де я імпульсивна, емоційна, вступаю у суперечки, то це дуже швидко перейде у конфлікт через дрібницю. І потім я почуватимусь винною, проте вибачатися мені дуже складно і соромно.
Ще боюся, що друзі дізнаються як я поводжуся з сім'єю, бо ми дуже часто конфліктуємо на підвищених тонах. І коли ця правда відкриється, вони вважатимуть мене поганою людиною і я просто залишуся сама. Через це, коли так ввічливо поводжуся з друзями, почуваюся лицемірною, наче я їм брешу весь цей час
Павел Леонидович Басанский (Київ) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Київ) психолог

Психолог больше не активен на сайте

Доброго, Anna5675!
цитата:
переживаю, що коли я покажу цю "погану" сторону, де я імпульсивна, емоційна, вступаю у суперечки, то це дуже швидко перейде у конфлікт через дрібницю. І потім я почуватимусь винною, проте вибачатися мені дуже складно і соромно.
Ще боюся, що друзі дізнаються як я поводжуся з сім'єю, бо ми дуже часто конфліктуємо на підвищених тонах. І коли ця правда відкриється, вони вважатимуть мене поганою людиною і я просто залишуся сама. Через це, коли так ввічливо поводжуся з друзями, почуваюся лицемірною, наче я їм брешу весь цей час

Так і є, брешете. Проте для того у Вас є поважна причина. Яку Ви й самі не усвідомлюєте. Вона в СТРАХУ ВІДТОРГНЕННЯ. Який сформувався ще в дитинстві - в контактах з батьками. Бо батьки ЗОВСІМ НЕ сприймали будь-які Ваші "погані" прояви й блокували їх: "Така ти нам не подобаєшся, така ти нам не потрібна. Ми любимо ТІЛЬКИ гарненьку дівчинку, яка завжди випромінює добро. Чемну і слухняну, яка гарно вчиться тощо". Так же було?
Тому з ними й настільки конфліктні стосунки - бо Ви намагаєтеся себе з ними відстоявати. А кількість образ на них та отриманих психологічних травм й дає Вам підвищену емоційність.
...
Дуже важливо, що Ви знаєте, якою хочете бути.
Так, ваш страх викликати негативні почуття схоже викликаний страхом відторгнення, як написав колега.
Вам добре було б хоча б певний час попрацювати індивідуально, щоб розібратись в глибинах та почати рухатись в обраному напрямку- бути СОБОЮ, незалежно від реакцій оточуючих.
А поки що варто спробувати починати висловлювати своі думки і бажання.

При цьому важливо пам'ятати, що ваша думка сама по собі НЕ може образити.
Можуть образити некоректно підібрані , або ж спеціально образливі слова (образи, негативні порівняння, сарказм тощо).
Ви можете хотіти йти в інший заклад, і про це можна сказати у формі "я-висловлення", тобто не засуджуючи вибір інших (наприклад, "там брудно/не смачно/темно/...), а , наприклад "я більше б хотіла піти до..., бо там смачна кава, або мені подобається атмосфера,..або інше..

Люди, які "відпадуть" в процесі - а чи потрібні Вам поруч "друзі", яким цікаві тільки їхні бажання?

Багато що Вам важливо було б розібрати, адже є певна плутанина у ваших оцінках себе (по суті, ці оцінки й не ваші, а, певне, ваших батьків, чи інших важливих людей, "очима "яких Ви себе оцінюєте).

Насправді, Цікавими для інших можуть бути тільки Справжні.
Навіть якщо вони сваряться вдома, чи чогось не вміють/не мають/... .
Не бійтесь своєї Справжньості, пишайтеся нею, а ті, хто її не зрозуміє- Вам і не потрібні.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333192 для Павел Леонидович Басанский

Дякую за відповідь, в дитинстві я була дуже гіперактивною та непосидючою, що звісно викликало невдоволення членів сім'ї, за це бувало, карали. Але більше пам'ятаю з їхнього боку гіперопіку - все вирішувалося за мене, і оскільки за мене дуже тривожилися, то багато чого не дозволяли, ніби обмежували у свободі. Хоча й розумію, що вони хотіли як краще, але тепер складно бути такою, якою я сама хочу
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333199 для Наталия Горская

Дякую за відповідь та поради, буду працювати над прийняттям себе
Павел Леонидович Басанский (Київ) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Київ) психолог

Психолог больше не активен на сайте

цитата:
Дякую за відповідь, в дитинстві я була дуже гіперактивною та непосидючою, що звісно викликало невдоволення членів сім'ї, за це бувало, карали. Але більше пам'ятаю з їхнього боку гіперопіку - все вирішувалося за мене, і оскільки за мене дуже тривожилися, то багато чого не дозволяли, ніби обмежували у свободі. Хоча й розумію, що вони хотіли як краще, але тепер складно бути такою, якою я сама хочу

Анна, ось тому неприйняття близьких перейшло в неприйняття себе.
Раджу Вам обрати собі спеціаліста та пройти курс психотерапії. Бо самотужки з подібними психологічними травмами не впоратись. Бо дуже боляче.
І ще, психолог не стане Вас засуджувати і перед ним не треба буде ховатись та захищатись. Так що цього боятися не варто.
...
цитата:
чому я зі всіма людьми поводжуся по різному?

Потому что Вы пытаетесь соблюдать баланс "искренность - вежливость".

Дома Вы ведете себя искренне -
цитата:
відкрито конфліктую, дуже емоційна та часто проявляю агресію, впадаю в афективні стани.

И это хорошо для Вас, потому что можете выразить свои чувства.
Однако за искренностью скрывается агрессия. Люди это чувствуют и уходят из взаимодействия. Поэтому социум не любит излишнюю искренность.

С друзьями же Вы ведете себя вежливо -
цитата:
ввічливішою, добрішою, ніби стараюся відповідати якимось соціальним нормам

Для Вас это плохо, так как Вы не можете выразить свои эмоции. Но социум такое любит и поэтому у Вас есть друзья.

Конечно, желательно соблюдать этот баланс с одними и теми же людьми.
Например, быть с друзьями доброй, но и не бояться вступить в конфликт, если это будет нужно.

Но если пока так не получается делать, то может быть и такой вариант, который Вы описываете.
Главное же заключается в том, что баланс "искренность - вежливость" у Вас вообще есть.

Ответ отредактирован автором 02-02-2023 09:33:19

...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 333513 для Светлана Владимировна Киселевская

Дякую за відповідь!
Мене якраз і турбує те, що я впадаю у дві крайності - в соціумі я ніби повинна притримуватися якихось норм, шаблонів, поводитися так, як вимагають соціальні правила, попри те, що це мене дуже сковує. І тому, коли повертаюся додому, де почуваюся +- комфортно і безпечно, ці всі накопичені емоції і справжня поведінка нарешті знаходять вихід, але в іншій крайнощі - агресії.

Не знаю як внормувати цю поведінку (вдома бути спокійнішою і так емоційно не реагувати на все, а у соціумі навпаки стати сміливішою)
цитата:
Не знаю як внормувати цю поведінку


Для этого Вам надо:
1.
цитата:
це мене дуже сковує

Разобраться с тем, чего Вы боитесь, убрать страхи и развить уверенность в себе.

2.
цитата:
в іншій крайнощі - агресії

Найти причины агрессии, а для этого - осознать, что Вас не устраивает в Вашей жизни.
Определиться с тем, чего Вы хотите и осуществить желаемое.

После этого Вы и сможете
цитата:
внормувати цю поведінку (вдома бути спокійнішою і так емоційно не реагувати на все, а у соціумі навпаки стати сміливішою)
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?