Проблеми із фінансовим положенням/роботою

Добрий день, вже як більше 2.5 роки я маю фінансові проблеми із мікрокредитами, заборгованістю, сума не маленька, хоч маю адвоката, для допомоги у вирішенні питання. Після цього мій стан дуже погіршився: були перші думки гостродепресивні, постійно передчуття погрози та небезпеки, підвищена тривожність, депресія. В перші пів року: я просто впала в депресію і не могла поворухнутися, хоча мала навпаки, йти і працювати заради погашення. Попала в цю «історію» через свою фінансову неграмотність в молодому віці, я думаю, я дуже хотіла себе відчувати фінансово незалежною перед батьками і друзями легким шляхом. Мені соромно що за ці гроші я не витрачала на корисні справи, а «прогуляла» їх. Потім мене занесло і я брала, щоб погасити іншій кредит і тд. Мій батько постійно мені допомогав із грошима в моєму «самостійному» житті, були підробітки, я пробувала себе до кредитів в різних проявах, шукала різні підробітки, але я майже не мала за цей час стабільної роботи, постійно змінювала напрямок розвитку і карьєру/хоббі/захоплень, брезговала працювати на нудній стабільній роботі заради грошей і вирішення фінансової ситуації. Фінансове положення буле нестабільним в мене, бо батько не стабільно давав гроші мені і суми було недостатньо, щоб почуватись себе добре. Або, я їх використувала не по призначенню. Я пробувала багато разів щось придумати із хлопцем, щоб знайти оплачувальну роботу, і нарешті закрити цю неприємну історію, але через ще додаткові психологічні проблеми, війну - все дуже збивало з руху вирішення проблеми. І я не могла знайти роботу, бо я заплуталась взагалі в житті на перші 2 роки, в тому на чому я хочу заробляти і мене дуже корило весь час, що «я маю», це потрібно вирішити, але я не хочу і не можу, не мала свого стабільного заробітку (був тільки пасивний дохід). Після війни в мене знову загострились психологічні додаткові проблеми, я не могла взагалі щось робити і була в дуже пригніченому стані, я пішла до психоголога вирішувати питання з тривожністю і повністю почала працювати над собою, присвячувати цьому час. Мене підтримував хлопець, його родина, мій брат і тато фінансово. Я живу разом із хлопцем, і він спокійно відноситься до цього, адже ми разом «вляпалися» в цю історію і він буде мати стабільну високооплачувану роботу, допомогати в вирішенні спільній проблемі. На зараз, я вже більш чітко розумію на чому я хочу заробляти, в чому я себе бачу, знайшла не нудну спеціальність, серйозну, настроїна більш впевнено вирішувати і маю спільну стратегію із хлопцем, хоч мене дуже обреміняє сама сума і що ми маємо цим займатись, це вирішувати, самостійно, витрачати великі гроші на це, і що проблему потрібно вирішити, поставити крапку. Проте, час йде і я не відчуваю розвиток проблеми і мені соромно, відчуваю провину перед собою, дратування, що втягнулася в це і що могла б не давати стільки проблем в молодості, що я досі не дуже фінансово грамотна людина і не вмію правильно розпоряджуватись з грошима, за що виню себе час від часу, за те що за весь цей час я не знайшла стабільну і оплачувальну працю в дорослому віці (за що також виню себе), щоб забезпечити себе, я досі боюся відповідальності і я не розумію з чим це пов’язано і чому так. Мені страшно, що я маю все з нуля вивчати в моїй спеціальності, хоч вона мені дуже подобається і я люблю цю професію, мені хочется рости і досягати висот, проте боюсь мати першу відповідальну роботу, стабільну, мати графік, взаємодіяти з людьми і виходити з зони комфорту, боюсь, що не справлюсь із задачами, покажу себе поганим спеціалістом, не справлюсь і мене виженуть, відчуваю себе в цьому питанні - беззахисною дитиною і тривожно, боюсь, що знову не справлюсь, знову нічого не вийде і ця проблема з кредитами буде тягнутись вічно, цей тягар буде довго. Також, я маю проблему із витратами: я можу не раціонально використовувати кошти і виходити в мінус, це дуже пригнічує. Я дуже хочу цього позбавитись - але відчуваю себе розгублено, адже досі маю ступор із пошуком роботи, відкладую цей і процес навчання, тому що мені страшна відповідальність працювати, я наче боюс працювати і відчуваю себе погано через цей тягар.