Умовна любов?
Коли я ображаюся на чоловіка, злюся або ревную, і не можу йому спокійно висловитися, в мене зникають почуття. Тобто я не відчуваю любові, а відчуваю злість, образу чи відразу.
Ці негативні емоції і відсутність любові в мене поступово наростають коли накопичуються ситуації, в яких я або стримую себе і не обговорюю, або якщо я висловлююся, а він у відповідь нападає, наприклад звинувачує мене, докоряє.
Любов в мене нестабільна, але деколи це почуття дуже сильне і тепле, з ніжністю, турботою, розумінням, відданістю, пристрастю.
''Умова'' любові – це якщо наприклад я висловилась про те, що мене турбує, і чоловік це взяв до уваги, відповів з розумінням, якщо проблема в якомусь його вчинку, то пояснив чому зробив так. І також дуже бажано + до цього щоб після конфлікту не відвертався, а залишався приязним і уважним.
Крім цього для мене важливо, щоб він виконував прохання, щоб це було щиро, щедро, а не через не хочу, також щоб заявляв про свої потреби у вигляді прохань, щоб я теж могла робити щось для нього важливе. Щоб цінував і потребував мене.
Ці фактори співпадають не часто.
А ще іноді сильне почуття любові в мене з'являється коли ми в розлуці, наприклад коли він кілька днів у відрядженні. Але якщо при зустрічі він не проявляє тепла до мене, то мої теплі почуття обертаються розчаруванням.
Це не просто виміряти однозначно, але стани ''люблю'' і ''не люблю'' проявляються в мене приблизно 50/50.
Мої почуття здебільшого досить сильні і щирі, коли я люблю, то не розумію, як я могла не любити. Коли не люблю, то думаю що не можу з ним бути і даремно я одружилася, думаю про розлучення. Спокійні рівні почуття в мене не часто.
Болісно переживаю, коли ми з ним не на одній хвилі. А на одній хвилі ми не часто.
Які з моїх почуттів справжні? Мені здається це не нормально, що я не можу відчувати одне почуття до однієї людини тривалий час, а постійно переключаюсь.
Чи можливо щось змінити в собі, чи в своїй поведінці, щоб почуття були більш стабільними?
Ця нестабільність заважає нормально планувати життя. Наприклад, я не знаю, чи мені ремонтувати квартиру, в якій ми проживаємо разом (в цьому є потреба для повноцінного життя), чи мені збирати гроші на окрему квартиру щоб розійтися?
Просто так, коли в мене немає конкретної цілі, я не можу робити щось більше, ніж виживати. Хоча розумію, що могла б, розвиваючи будь-яку з ніш, в яких в мене хоч щось вдавалось. Думаю що я доволі здібна, але ''лінива'', точніше розсіяна, роззосереджена, і це заважає.
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.