Як можна це виправити

Тут скоріше варто розібратися з почуттями, ніж їх "контролювати ".
Якщо "контролювати ", це щоб зовні виглядало, що все ок, незважаючи на те, що всередині.
Позиція жертви- це залежить від установок щодо життя загалом. Тому тут важливо розібратися на що спирається ваше відчуття себе жертвою, яку саме відповідальність за своє життя Вам важко на себе прийняти.
Це все можна зробити зі спеціалістом індивідуально, щоб була можливість заглибитись в деталі.
Про що ваші сльози?
Чи є можливість хоч з кимось обговорити ті спогади, що так бентежать Вас( можливо друзі, знайомі, сусіди)?
Чи обговорювали Ви колись ті непорозуміння , що й досі турбують Вас, безпосередньо з батьками ( можливо тоді, коли це відбувалось)?

Доброго ранку!

останні часом  десь місяць стало складніше з цим жити на даний момент постійно плачу іноді навіть без причини кожного дня по декілька разів, апатія , немає зацікавленості до життя немає інтересу до чогось нового, немає хоббі, постійно нав'язливі думки ,

Прийміть мої слова підтримки.
Попри всі складнощі і важкі переживання ви зробили неоціненно важливий крок - відкрились. Розповіли про себе, про свій стан, страхи тощо. Тобто визнали реальне положення речей. І одне це вже вселяє надію на позитивні зміни, бо знаєте "поіменно" проблеми і перешкоди. А відколи знаєш, то свідомо шукаєш способи їх подолання.

З дитинства не можу контролювати свої емоції, з дитинства я в  ролі жертви,  останні часом  десь місяць стало складніше з цим жити

Хочу дещо запитати. Може помітили, через що саме місяць тому вам стало складніше з контролем емоцій? Не може бути такого, що вичерпалися сили, якими втримували емоційні напруження?

апатія , немає зацікавленості до життя немає інтересу до чогось нового, немає хоббі

Зараз накриває апатія. А що було раніше? Чим ви жили, про що мріяли? Чого прагнули?

нав'язливі думки, спогади всех проблем з дитинства всі переломні моменти

Напевно, в дитинстві вистачало кризових ситуацій. Проте звернення до них в дорослому віці може свідчити про невдоволення людини своїм сьогоденням. Ви згодні з цим твердженням?

у стосунках я созалежна

Поясніть, будь ласка, про які стосунки йдеться?

відчуття себе не потрібною

Так, іноді може здаватись. Водночас вкрай важливо, аби людина була передусім потрібна собі. Цікава собі. Поважала себе. Турбувалась про себе.

Страх і розуміння що ситуація з контролю емоцій з роками стає ще гіршою.

Щодо страху, то він, на мою думку, хоч і природній, проте надмірний. А от контроль у вашому виконанні зовсім недоречний. Він споріднений з іншим явищем - затисканням і навіть придушенням власних емоцій, що лише шкодить людині. Свої почуття та емоції варто проживати і виражати назовні. Ось чому зрештою доведеться навчитись.

З дитинства не можу контролювати свої емоції

емоції контролювати неможливо. вони є не залежно від того, що ви хочете чи робите. можна навчитися контролювати їх прояв (покерфейс), але це не значить що в середині вас нічого не відбуважться. це маска.

з дитинства я в  ролі жертви

Чому ви вважаєте себе жертвою? Вас це не влаштовує і ви хочете це змінити?