Шукаю психолога

Доброго дня!

Шукаю психолога для індивідуальної консультації.
Відчуваю провину перед своїм сином, через те, що чекаю на другу дитину

Пам'ятаю вашу тему. Ви прийняли вірне рішення - звернутись до психолога індивідуально. Я спробую спрямувати ваші пошуки в правильному руслі.
Вам необхідно ознайомитись з профілем психологів, що надають допомогу або онлайн, або очно. На цій платформі їх чимало, до речі, фахових і досвідчених.
Водночас, за правилами сайту спеціалісти не можуть себе пропонувати відкрито. Тому завдання вибору тієї людини, з якою попереду буде щира розмова і плідна взаємодія лягає на того, хто шукає. Тобто на вас.

Придивіться. Усвідомте спеціалізацію психолога, його освіту, досвід тощо. Зверніть увагу на його присутність і доречність участі в обговоренні тем на форумі.
Можете йому зателефонувати і почути його голос, відчути манеру спілкування, щоби зрозуміти, чи виникне саме з ним бажаний контакт.

І вже потім робіть вибір.

Добрый день!

Шукаю психолога для індивідуальної консультації.

А в чем заключается сложность?
Вы несколько раз задавали один и тот же вопрос.
Вам отвечали многие специалисты.
Что мешает обратиться к тому, чьи ответы вам понравились?
К тому же на этом сайте есть удобный поиск психологов по различным критериям.

Добрий день. Ви, здається, вже писали тут з вашою проблемою. Можливо вам приглянулася відповідь психолога, ви можете з ним зконтактуватися в особисті повідомлення.

Вибір психолога є сенс робити самостійно.
А кожен це робить по-своєму.
Хтось дивиться на досвід, хтось - на регалії, хтось орієнтується на симпатію до людини, хтось - на манеру спілкування або на метод психотерапії, хтось - на точність і влучність відповідей спеціаліста...
Але, в будь-якому разі, добре, що Ви наважилися на роботу з психологом, тому що відчуття провини простими розмовами та перепискою не долається, бо було заложене в Вас ще в дитинстві. Чомусь я впевнений, що свого часу Ви пережили звинувачення у зраді (дійсній або уявній, невідомо) і це звинувачення до цих пір не дає Вам спокою. Тож прийшов мабуть час з ним попрощатись?

Почуття провини дуже токсичне, тим паче, що Ви носите під серцем дитину. Є емоції, як би мовити, високовібраційні, це щастя, успіх, спокій. але ця емоція низьковібраційна.При цьому ви направляєте провину на себе. Уявіть, як йому чи їй там з цим маминим станом...

Доброго вечора.
Важливо зрозуміти, що ви не зраджаєте свого сина, чекаючи другу дитину. Прийняття рішення про мацтва - це ваше право і особистий вибір, і вам не слід відчувати провину за це.
Однак, якщо ваш син висловлює опозицію до приходу нової дитини, важливо відкрито спілкуватися з ним і зрозуміти, які саме його почуття і думки з цього приводу. Можливо, він має свої страхи, зв'язані зі зміною сімейного статусу або ролі старшого брата. Його емоції є важливими і повинні бути враховані.
Спробуйте діалог і відкриті розмови зі своїм сином. Поясніть йому, що він все ще буде важливою і любленою частиною вашої сім'ї, і прихід нової дитини не змінить цього.
Важливо пам'ятати, що відчуття провини можуть бути нормальною реакцією на зміни в житті, але важливо зайнятися ними і шукати підтримку для збалансування своїх емоцій. Не бійтеся поділитися своїми почуттями з близькими та оточуючими.