Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 час тому: «Вітаю! цитата: «Я розумів, що він впливова людина в цій компанії, і моя доля в компанії в його руках. Я це розумів, але не можу сказати, що це дуже на мене давило. Він комунікабел»
question author 1 час тому: «Дякую усім за поради! Я думав, що моя проблема дуже поширена, так як з нею стикалися і мій рідний брат, і дружина. У брата зараз ситуація покращилася, рідко проявляється. Дружин»
question author 13 часов тому: «цитата: «Проглядається (це припущення) невідповідність між бажанням виглядати впевненою людиною і несвідомими сумнівами у спроможності дійсно БУТИ такою людиною. Через манеру висло»
Вопрос от: Же Возраст: 32

Відносини з донькою.

Всім доброго вечора. Цікавить питання, стосовно відносин з донькою. Їй зараз майже 7 років і я відчуваю, що вже зламала людину. З самого її народження я дуже суворо з нею проводилася. Іноді навіть грубо. Хоча я безмежно її кохаю. Просто не змогла в собі побороти неадекватну поведінку, коли дитина починає волати. Для мене це дорівнює тортурам. Дівчинка взагалі дуже розумна. Цікава. З дивовижним внутрішнім світом, фантазією. Але через мою періодичну неадекватну поведінку, коли я неконтрольовано починаю придиратися, переходити на крик (не вдається заспокоїтися, навіть навпаки, коли намагаюсь, ще більше розходжуся), розумію, що завдаю абсолютної шкоди людині. Бо я непостійна та нестабільна. Іноді агресивна. Здається це називається 'істерична мати'? Хоча раніше все було інакше. Намагалася зрозуміти, пояснити, все тільки через діалог. Не розумію, в який момент все змінилося. Зараз, через півтора роки війни я розумію що в мене немає сил навіть на вулиці з донькою гуляти. Я з нею не граю, бо не хочу. Разом з тим на мене сильно давить відчуття, що я не заклала традицій, якоїсь сімейності, цінностей та їх ролі в житті. Все якось тече безглуздо. Марно. Прісно. І чим далі, тим більше відчуваю розпач, сором, сум, біль, що я все все зробила не так і виправити нічого неможливо. Бо як там? Все закладається до 3 років? А я вже таких дров наламала. Питання в тому, чи є шанс виправитися та пом'якшити наслідки своєї поведінки? Як боротися зі своїми перепадами настрою та істеричними та депресивними напливами? Чи є якісь інструменти як нормально реагувати на поведінку дитини, коли вона не слухається чи бунтує? Чи з такою холодною та скупою на позитивні яскраві емоції матір'ю дівчинка виросте залежною від сторонньої думки та від партнера, вимагаючи від партнера уваги? П.С.: завжди роблю їй компліменти, завжди кажу що вона гарна та розумна, як багато вона значить для мене, але аб'юзивні чи образливі фрази все одно проскокують. Дуже сумбурно, але сподіваюсь, думку та проблему змогла донести.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Надежда Ивановна Шулюк — психолог
м Кривий Ріг ·
Доброго вечора. Проблема в тому що ви не любите себе, що було у вас в цьому віці (7років), як до вас відносились? Ви переносити всю біль від себе на дитину, все те що ви не приймаєте в собі, ви бачите в дитині, і намагаєтесь це "искоренить". Вам треба працювати з психологом на особистій терапії, тоді і з донькою стане все краще.
Все ще можна виправити, не переживайте, час ще не втрачений.
Ще наклалося те що ви роздратована, втомлена, це теж свідчить про невдоволеність собою, життям в цілому.
Працюйте над собою і буде вам щастя.
Якщо не хочете гратися з дитиною завжди є гуртки, няні, секції, художка, танці, і т.д.
Маю надію що ви дослухаєтеся поради, і звернетесь на особисту терапію до психолога.
Нормально та природно, коли ми любимо своїх дітей безумовною любов'ю.
Що означає "безумовною" ?
Це означає, що ми любимо дитину не за хорошу поведінку чи інші заслуги, а за те, що вона просто є у нас.
Якщо неприйняття своєї дитини для вас стало нормою, то головне – розібратися у причинах. Вони можуть не усвідомлюватись. Наприклад, спочатку дитина була небажаною або вона нагадує Вам про матір чоловіка, на яку ви скривджені. Такі теми варто опрацювати з психологом.
Що відбувається у Вашому особистому житті?
Головне для жінки – її психічний стан. Тоді вона почуватиметься добре і зможе давати дитині емоційний зв'язок. Емоційний стан жінки для її материнської ролі – це найголовніший ресурс, щоб любити дитину і бути досить гарною мамою.
Доброго ранку!
цитата:
Бо як там? Все закладається до 3 років?

Не все закладється в людині до 3 років ... Багато чого формується пізніше, адже існують певні фази розвитку і вони тривають доволі довго.
Таким чином, ще нічого не втрачено(!)

цитата:
А я вже таких дров наламала. Питання в тому, чи є шанс виправитися та пом'якшити наслідки своєї поведінки?

Безперечно, є. Це шлях пошуку себе справжньої, без шкідливих нашарувань і впливів. Автентичної, стійкої до стресів, здатної себе прощати і підтримувати. Якщо коротко, то це процес взаємодії з психологом, який буде йти поруч з Вами і допомагати, аби змогли війти на волю з полону зневіри
цитата:
Все якось тече безглуздо. Марно. Прісно. І чим далі, тим більше відчуваю розпач, сором, сум, біль, що я все все зробила не так і виправити нічого неможливо.



цитата:
Як боротися зі своїми перепадами настрою та істеричними та депресивними напливами?

От боротись, насправді, ні з чим не треба. А що треба - так це прийняти себе, свою історію і реальність(!)
Відсутність боротьби (власне, контролю своїх проявів, осуду, покарання себе тощо) вивільняє сили для творчого процесу корекції своєї психіки. Тобто, установок, способів емоційного реагування, лікування особистих психологічних травм минулого... І напрацювання більш екологічних форм прояву себе у стосунках.

цитата:
Хоча я безмежно її кохаю. Просто не змогла в собі побороти неадекватну поведінку, коли дитина починає волати.

Що тут помітно? Схильність любити доньку обумволеною любов'ю. Коли вона спокійна і лагідна, Ваше кохання розквітає, коли ж починає волати, демонструючи свою особистісність, тоді кінець любові. Точніше вона перевтілюється у покарання.
цитата:
неадекватну поведінку,

цитата:
я неконтрольовано починаю придиратися, переходити на крик

То чим загрожують Вашому спокою такі прояви доньки?
Що подібні ситуації нагадують з Вашого ж дитинтства?

цитата:
Бо я непостійна та нестабільна. Іноді агресивна. Здається це називається 'істерична мати'?

Розкажіть, що відбувається у Вашому житті останнім часом? Ви у шлюбі або у стосунках? Як складається Ваше особисте життя і стосунки з рідними та близькими?
Чим, взагалі, наповнене Ваше життя?
Зміни, покращення завжди можливі якщо до них рухатись. Ми не можемо змінити минуле, але звичайно здатні вплинути на майбутнє.

Більше спілкуйтесь із вашою донькою, станьте її другом, спілкуйтесь в більшій мірі як із дорослою, намагайтесь її підтримувати і просити щоб вона вас підтримувала. Подумайте як вона вас може підтримати, можливо спитайте її про це, щоб почути її думку, як може вас стримувати, давати вам зворотній звʼязок.

Також зверніть увагу на саморозвиток, на зменшення самокритики, на розвиток прийняття себе, збільшення любові до самої себе, у вас багато тем які краще пропрацьовувати із психологом.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?