Який в мене тип прихильності

Вітаю. Я просто хочу приблизно взнати, який тип прихильності у мене може бути судячи за цим і вашу думку про це.

Мені дуже складно підтримувати близькі стосунки. Якби я не змушувала себе через страх і дискомфорт йти на зближення, в мене ніколи не було по-справжньому близьких стосунків. Тільки тотальна залежність від думки, настрою, уподобань і переконань людини. Все, що я робило, це намагалась не розчарувати, не упустити прихильність, не втратити довіру. Я дуже боюсь знову того пригнічуючого відчуття коли з кимось більше не комфортно і не цікаво. І боюсь що в інших скоро так буде зі мною. Коли про мене говорять щось хороше, або що мене люблять, мене накривають незрозумілі сильні негативні емоції і одразу хочеться плакати. Мене це дуже глибоко зачіпає і ніби ранить. І при цьому я всеодно тягнусь до цього як до повітря, і кожен раз це ніби розбивається об стіну. Я відчуваю порожнечу коли мені дають любов. І кожен раз я розчаровуюсь і зневірююсь коли не можу відчути того, до чого прагну. Коли отримую те, до чого прагну, я не відчуваю нічого, бо просто не можу це прийняти. Я не можу досягти душевного тепла, спокою, впевненості і захищеності. Постійно мені потрібна увага і спілкування, я можу скучити за кимось, коли ми останній раз бачились 5 годин тому. Я слізно напрошуюсь на увагу, компліменти, похвалу, любов. А коли отримую це, починається: 'Це неправда', 'Я нічим на це не заслужила', 'Я не така вже й дивовижна', 'Вони напевно по натурі такі дружелюбні, це не має особливого значення, вони просто перебільшують', 'А вони з мене сміються, чи в них дуже низькі запити?'. Причому коли я даю комусь підтримку, любов, допомогу, мені здається, що я роблю це нещиро. Або все для того, щоб отримати те саме у відповідь. Коли мені приділяють таку увагу і виявляють прихильність у мене є відчуття, що це може зникнути в будь-який момент. Вплоть до думок про те, що це нереально, це може статись з будь-ким, але не зі мною. Вони можуть розчаруватись і кинути мене, або неважливо з якої причини, просто залишити. Тому для мене ревнощі це напевно те ж саме що заздрість, бо я просто нию що всі кого мої друзі знають надто кращі, щоб не замінити мене. Я ще й намагаюсь робити меншу емоційну віддачу і відсторонитись від цього, по типу 'Щоб не втрачати щось, краще думати, що в тебе нічого немає'.