Я Нарцис. Що з цим робити?

Вітаю!
Те, що Ви описуєте не є проявом нарциса. Це про незакриту потребу у визнанні, яка є базовою потребою людини. Визнання людям потрібно так саме, як і їжа, вода або сон. Якщо в дитинстві значимі дорослі не дають дитині визнання, тобто не хвалять її або занадто мало хвалять, знецінюють її і її справи, висміюють, то потреба у визнанні може бути гострим і болючим питанням в житті людини. Така людина буде шукати визнання скрізь і у всіх, навіть в касира супермаркету. Такі старання забирають у людини дуже багато ресурсу, що може призвести до вигорання. Ви розумієте, що Ваша поведінка є деструктивна і приносить Вам шкоду, а змінити нічого не можете, тому що така поведінка заклалась на підсвідомому рівні ще в дитинстві. З даним питанням добре працює Транзакційний аналіз. З фахівцем даного напрямку Ви зможете розібратись в тому, що пішло не так в дитинстві, як це впливає на Ваше теперішнє життя. І саме головне з позиції дорослого змінити дану поведінку.

Доброго дня!

Я НАРЦИС. ЩО З ЦИМ РОБИТИ?

Якщо Вам потрібно себе вважати нарцисом, будь ласка. Але я притримуюсь іншої думки. І радив би Вам поменше чіпляти на себе усіляких ярликів.

Підкажіть що мені робити?

Йти в терапію. Обирати психолога. Обирати ОСОБИСТІСТЬ. Модальність терапії не має аж такого принципового значення. Тим більше дослідження доводять, що, незважаючи на напрямок терапії, більш високий результат отримують потужні і одночасно професійні особистості, головним інструментом яких є, власне, вони самі(!)

Я помітила що дуже часто будую ідеальний образ себе в голові, наперед думаю про те як же мене будуть хвалити і коли ці фантазії не справджуються я одразу відчуваю дуже сильний відчай.

Виходячи з наведеного, головним вектором допомоги Вам буде сприяння тому, аби Ви прийняли себе РЕАЛЬНОЮ. Тобто не ідеальною, а звичайною, живою, чуттєвою людиною, здатною витримувати внутрішнє напруження, здатною спиратись на себе...І
тією, що не "зазирає в тарілки інших", тобто не порівнює себе з кимось, аби отримати звичні з дитинтства почуття.

Психіатр визначив що у мене високий рівень тривожності на фоні якого з’явилась депресія

Так, а щодо нарцисизму, це теж психіатр визначив? Чи Ви самі? І за якими саме ознаками та проявами?
Бо те, що Ви описали вище НЕ говорить про наявність нарцисизму (в якому я дуже добре знаюся практично). Ідеальний образ себе та бажання похвали притаманне більшості невротиків та умовно-здоровим людям також.
До речі, справжній "нарцис звичайний" ніколи не те що НЕ ВИЗНАЄ свій нарцисизм, а навіть ніколи НЕ ПРИПУСТИТЬ його наявність у себе - подібна думка просто НЕ З'ЯВИТЬСЯ в його голові. Тому те, що Ви про це подумали говорить тільки про наявність у Вас неврозу - бо невротикам притаманно всього боятися та все приміряти на себе.

Я думала що це вихідна точка всіх моїх проблем але зараз відчуваю що це далеко не так

А ЯК САМЕ Ви це відчуваєте? Що стало поштовхом до цього відчуття?

Підкажіть що мені робити? Який напрям психотерапії обрати і як саме проходитиме моє лікування? Що я можу сама зробити щоб покращити свій стан?

Ви самі знаєте що робити, бо написали про психотерапію. А от яку саме вибрати за напрямком - це суто Ваша задача, психологи не повинні це підказувати, бо в кожного свій напрямок роботи. І як проходитиме лікування теж доволі складно описати. Хоча зрозуміло, що Вам, як людині тривожній, для підстраховки це треба знати, бо Вам здається, що це заспокоїть (хоча насправді ні).

Відредаговано автором 22-12-2023 13:23:52

Вітаю .
"Психіатр визначив що у мене високий рівень тривожності на фоні якого з’явилась депресія"
---
Ви приймаєте ліки? Як давно? Ваш стан покращився на фоні їхнього прийому?

"Я постійно мислю тільки в негативному ключі і порівнюю себе з іншими людьми."
---
Коли зявились ці думки? Вони були до встановлення діагнозу? Ваша тривожність пов'язана з цими думками?

"Підкажіть що мені робити?"
По- перше, дотримуватись призначеного лікування та порад лікаря ( це те,що Ви можете робити самі). По- друге, йти в терапію та досліджувати причини виникнення тривожності ( яка є причиною депресії) та шукати шляхи її подолання. І тут, дійсно, не важливий метод, в якому працює фахівець . Важливо знайти "свого" психотерапевта.

Відредаговано автором 22-12-2023 13:45:00

Співчуваю вашій тривозі! У вас скоріше нарцисичні захисти, які притаманні багатьом людям. Ідеалізація та знецінення вони захищають від чогось більш вразливого та крихкого всередині. Нарциси ніколи не важають себе поганими чи проблемними. В них порушена форма самосприйняття. Ви скоріш прагнете вибудувати її і маєте певні труднощі. Вам важко прийняти свою земну частину. Ідеальні люди - це герої фільмів, статуї або мертві, в них там немає асиметрії лиця і тіла, все вирівнюється, коли ми помираємо… Все живе - воно неідеальне! Динамічне, вразливе! І я і ви не виключення. Вибачте за мої метафори, але хочеться трошки розбавити вашу напругу, від якої важко жити.
Пропоную вам обрати собі психолога і досліджувати себе, пропрацювати свої важкопереносимі почуття (ви хочете бути тільки в гарних тонах життя), приєднати свою агресію та вибудувати здорову самооцінку!