Невпевненість у собі, яка заважає жити на повну

Невпевненість у собі — це страх бути собою, який зростає із сумнівів у своїй компетентності.
Невпевненість у собі йде пліч-о-пліч з низькою самооцінкою.
Причини можуть бути різні - одна з них, це вивчена безпорадність.
При цьому помилково вважати, що невпевненість у собі властива лише звичайним людям. У своїх здібностях сумнівалися Мікеланджело та Леонардо Да Вінчі.
Невпевненість у собі можна подолати, якщо з нею почати працювати. Нав'язливі думки про власну неспроможність мають бути скомпенсовані новими позитивними настановами та техніками мислення. При цьому проблема не вирішується за 2-3 консультації.

багато чого я просто не роблю, бо є страх, що не вийде, не так вийде, не сприймуть, осудять і т.д.

Подібні страхи ЗАВЖДИ мають підгрунтя у відносинах з БАТЬКАМИ.

Але це з дитинства ще заклалося.

100% з дитинства.

В мене дитинство нормальне цілком було

В цьому, вибачте, маю великі сумніви.

ніякого булінгу чи абюзу не було ніколи.

Це не є обов'язковим. Цілком достатньо ГІПЕРОПІКИ та постійних сумнівів у Ваших можливостях та здібностях:

1. я довго відказувала у зустрічанні хлопцям, бо не вмію цілуватися. Я створювала образ такої дівчини з досвідом, а насправді боялася і втікала від близкості, щоб не розчарувати хлопця і мені щоб боляче не було, щоб цей образ не зруйнувався.
2. я розлучена, користуюсь успіхом в мужчин, але вже більше 8 років стосунків нема, бо я їх не розвиваю через страхи: що не така буду в ліжку, що буде видно що я надто зацікавлена мужчиною, що це і так нічим хорошим не закінчиться і т.д.
3. Ще одни приклад я навчилася водити машину, хочу цього але кожен виїзд це стрес, бо мені здається що можу щось не так зробити, що будуть сміятися з мене, що я не добре їжжу, що піде таки щось не так.
4. По роботі теж так, можу розвиватися але часто боюся викласти свою ідею позицію, бо може вона буде дивною, не на часі, не всім сподобається і т.д.
І думаю (навіть певна) всі ці страхи безпідставні, але всерівно боюся...

Страх розчарувати, не сподобатися, висміювання - все з відносин з тими, хто Є дуже важливим у житті будь-якої дитини - з БАТЬКАМИ.
Кого з них боялися розчарувати? Хто з них висміював Вас або знецінював Ваші досягнення?
Якщо росли не з батьками, то це могли робити й інші рідні - бабусі-дідусі, тітки-дядьки тощо.

Я зрозуміла скільки я втрачаю від цього, скільки не зробила, пропустила, не спробую...

Це дуже важливе усвідомлення, бо воно Вас дієво мотивує до змін.

Як це пропрацювати і чи можна щось виправити в моєму віці?

На психотерапії з психологом. Вік не є перешкодою. Та й який там вік?! От коли вже за 70 - то тоді дещо запізно.

Доброго ранку!

Причому для оточуючих було би дивно дізнатись що насправді я така невпевнена, я цього не показую, стараюсь.

Щемливі почуття були внаслідок ознайомлення з Вашою історією. Якась несправедливість і невідповідність між думками і зовнішніми проявами.

Як це пропрацювати і чи можна щось виправити в моєму віці?

Доєднаюсь до думки колег - проблема підлягає успішному вирішенню(!)

Ось дивіться, що відбувається на теперішній час.
Перше. Усвідомлення того, що живете, ніби в двох світах.
Один внутрішній - це про те, яка Ви для себе.
І другий - зовнішній. В ньому Ви не є собою. Повернуті до інших "вітриною" своєї особистості.

Припускаю, що у намаганні підтримувати приємний і сильний зовнішній образ спалюєте багато енергії, яка мала б бути спрямована на творчість, на задоволення буквально від всього, в чому зацікавлені - стосунки, захоплення і так далі.

Корінь цієї неконгруентності (невідповідності) - не сформоване в достатній мірі ПОЧУТТЯ САМОЦІННОСТІ. З нього походять сумніви, страхи, затискання себе в колі можливого уявного осуду або висміювання.

Де джерело усіх цих перешкод?
Звісно, в ранньому періоді Вашого життя, в тому що підтримували, а що піддавали сумніву та зневірі найближчі люди в оточенні.

Поки що, як бачимо, Ваша психіка усіляко намагається захистити минуле, відключивши ключові спогади і впливи. Так вона зазвичай і працює, відбілюючи світлий образ близьких, до яких любов поєднувалась з іншими складними почуттями.

Я зрозуміла скільки я втрачаю від цього, скільки не зробила, пропустила, не спробую...

Оскільки зрозуміли, то набирайтесь сміливості зробити наступний крок вперед, аби звільнитись від страхів і всього того, що обмежує розкриття Вашого особистісного потенціалу.

У зв'язку з цим поділюсь з Вами своїм розумінням карми. Для мене її сутність звучить так - ЩО СОБІ ЗРОБИШ, ТЕ ТОБІ І БУДЕ(!)

Обирайте психолога і починайте шлях до нової себе і нової якості життя. Бажаю Вам успіху на цій дорозі!)

На додачу пропоную відео
УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461

Відредаговано автором 09-01-2024 10:50:16

Здравствуйте!
Есть страх проявить себя, заявить о себе, я с Вами соглашусь, он из детства и для этого не обязательно нужен буллинг или абьюз, есть много других факторов формирующих личность человека, и их большая совокупность, от биологически-генетических (тип темперамента,нервная система), до приобритеных в процессе воспитания и взаимодействия с людьми.
С этим можно и нужно работать! Выберите себе психолога на сайте и поработайте над собой!