проблеми з навчанням

добрий вечір. через повномасштабне вторгнення останні 3 роки я навчаюсь онлайн. навчатись з кожним днем вже важче і важче і на сьогоднішній день я майже не навчаюсь. я у 10 класі, а здається що мій запас знань перестав поповнюватися ще у 7 класі. я хочу навчатися, але я роблю все можливе аби не вчитися. у мене купа вільного часу, я цілий день, 24 на 7, сиджу вдома, ні з ким не спілкуюсь і дивлюсь ютуб. але не вчусь. я думала про це, про можливі(ну, це реальні причини які завважають, але може я щось собі додумую?..)причини. от до яких висновків я дійшла:
1. mені cтpaшнo нaвчaтиcя, бo я poзуmію яkий oб'єm інфopmaції mені тpебa вивчити щoб poзуmіти теmи яkі я зapaз вивчaю. mені cтpaшнo, я не xoчу.
2. мені страшно навчатися, бо я розумію який об'єм інформації мені треба вивчити щоб розуміти теми які я зараз вивчаю. мені страшно, я не хочу.
3. раніше навчалась без проблем, отримувала гарні оцінки і знала матеріал з уроків. все було чудово. але коли теми стали складніше і у мене не виходило з першого разу, я здавалася(здаюся).
4. емоційні перепади? ми втроє живимо разом з моменту повномаштабного вторгнення і.. це було... мм. не дуже. тільки пару місяців тому, на початку осені 2023, ми трохи примирились і сварки були не так часто. моя сім'я класна . я люблю їх, вони піклуються про мене. мама взагалі робить все можливе для нашого з сестрою комфорту. але сварки були кожен день і це дуже вимотувало в емоційному плані. і зараз так же. сварки забирають бажання робити і спілкуватися. я маю тільки одну подругу, ми не спілкуємось кожен день. але ці непорозуміння... я не хочу ні з ким спілкуватися, хочу поїхати кудись далеко-далеко. туди де мене ніхто не знає, не чіпає, де я нікого не знаю. побути на самоті.
я навіть придумала, коли я виросту і у мене буде своя квартира, я візьму двохповерхове ліжко, завішу перший поверх ковдрами, щоб ніхто не бачив що у середині, і буду там сидіти, наче кріт. чи невеличку шафу де я буду сидіти. навіть коли у квартирі буду тільки і тільки я.
5. я стільки разів називала себе дурепою що тепер сама вірю у це.
от... я розумію що провину за мої неуспіхи несу тільки я і нікого не маю звинувачувати. і я розумію що я могла б погуглити ці питання, сама знайти відповіді. і я це робила. мм. не зважайте я просто... мм. так от.. чи можете ви, будь ласка, допомогти мені, дивлячись на мою ситуацію? в плані порадами.. що робити, щоб повернутися до навчання і налагодити самодисципліну. я б була щиро вдячна. гарного вечора!