Зациклення на минулому,негативні думки,відчуття безпорадності

В дитинстві на моїх очах померла найближча до мене людина-мій дідусь ,я дуже переживала цей епізод все життя ,у більш дорослому віці я зустріла людину,яку покохала ,в нас були плани на одруження та він помер у дтп ,я впала в депресію,не працювала ,не вчилась і після цього як мені здалося я познайомилась з людиною яка до була добра ,він мене ненадовго витягнув с цього стану ,але він був закордоном ,ще й розведений,з дітьми від колишньої,але я йому дала шанс .Зрештою я дуже важко отримала дозвіл на вʼїзд з попередньою депортацією ,але по прильоту відношення до мене різко погіршилося,чоловік не хотів допомагати мені ні з чим тут .я була одна в 4 стінах ,без страховки перший час ,без розуміння хто я ,що тут роблю ,просто домогосподарка ,потім я записалась у зал та отримала від нього купу ревнощів та агресіі ,він постійно маніпулює мною ,бо знає ,що повернутись я не можу до батьків ,бо вони самі живуть на лінії фронту ,постійно маніпулює грошима ,тим щоб я збирала свої речі та їхала с його дому ,а потім на наступний день вже як нічого не було ?до того ж він всі ці 5 років відносин сидів на сайтах знайомств,обіцяв ,що вже не буде сидіти ,але я кожен раз знаходила нових знайомих його .його діти два роки тому почали жити з нами,бо їх мама стала наркоманкою та від них відмовилась ,зараз їм 6 і 12 років ,діти маніпулятивні ,істеричні ,постійно під контролем психолога ,між тим цей недочоловік хоче щоб я була їм мамою,але так і нічого за 5 років не зробив ,щоби я хоча би була його жінкою ,він все каже ,що він тільки недавно розвівся і йому одруження не на часі .с початком війни стрес тут наявний та стрес і переживання за батьків вилився в те ,що я часто хворію ,болісно до всього ставлюсь ,постійно плачу і не бачу майбутнього,мені хочеться забути все що зі мною було за останні роки ,викинуть в сміття та почати заново ,але я дуже боюсь майбутнього,бо я одна ,в мене немає підтримки,навіть моя мама каже ,щоби я краще тут була ,аніж у війні .До того ж я постійно згадую минуле ,як я була щаслива ,як планувала майбутнє і все зламалося за один день і боюсь ,що буде ще гірше ,тим паче в такий час .Два роки тому в мене була діагностована депресія психіатром -в діагнозі розлад адаптації ,хронічне депресивний розлад .На прийом я прийшла посміхаючись та коли лікар спитав ,що трапилось ,я не могла вимовити і слова ,я почала плакати та не могла зупинитися,лікар дав ципралекс від нього мені було тільки гірше ,я зупинила прийом ліків .я не знаю з чого можна почати своє нове життя ,як підти від людини від якої я залежна фінансово та емоційно,в мене є на перший час гроші ,але не має плану що я буду робити далі .як відпустити минуле та почати вірити у себе ?