npo npoблеmу виpaження cвoїx еmoцій

Question

Доброго дня.Я б хотіла поговорити про проблему вираження своїх емоцій,я руйную усі свої відносини з партнерами тим,що у мене постійний наплив думок ,я сама накручую себе,сама додумую ситуацію не знаючи як було на справді,ревную до усього ,і я не можу це зупинити,я дуже імпульсивна і сама цим ж себе поїдаю зсередини.Мені дуже це заважає жити тому що я починаю додумувати постійно поганий кінець до усіх історій.Завжди боюсь що когось втрачу,чи що хтось може бути важливішим за мене,мені весь час не вистачає уваги та тепла.У мене часті вигоряння та не бажання взагалі щось робити

Алла Веленко · Accepted Answer

Доброго вечора!
Як на мене, основним у Вашому зверненні є - це "мені весь час не вистачає уваги та тепла..."
Насправді, як на мене, у Вас надзвичайно високий рівень тривожності. Який, у свою чергу, породжує страхи втратити близьких людей "боюсь що когось втрачу,чи що хтось може бути важливішим за мене..."
Така тривожність, зачасти, виникає тоді, коли в дитинстві не було почуття захищеності, замало тепла, уваги та любові. Адже, маленька дитина повністю залежить від дорослих, без яких вона просто вижити не може. Тому вона за всяку ціну на вагається дорослих втримати біля себе, щоб вижити...
Ми дорослішаємо і вже, ніби, стаємо самостійними, але... Всі непрожиті стреси дитинства "ідуть" за нами і не дають нам можливості нормально жити.
Ви весь час перебуваєте в стані напруги,  не можете розслабитися ні на секунду через страх залишитися одною, як маленька дитина....
А чим більший стан внутрішньої напруги, страхів, тривоги, тим сильніше людина виснажується, всі її сили ідуть на стреси. Через це вона втрачає всі свої життєві ресурси і впадає в депресивні  стани, коли нічого не хочеться робити. А насправді, це підсвідоме намагання хоча б у такий спосіб зберегти свої сили "мене часті вигоряння та не бажання взагалі щось робити"...
Яким було Ваше дитинство? Як до Вас ставилися батьки? Чи було у ваших стосунках тепло, увага та порозуміння?

Наталия Горская · Answer

Страх втратити  когось  штовхає  до спроб контролювати все,  навіть припущення  "а якщо../а раптом ...".

Щоб позбутися страху бути для когось незначущою,  важливо  стати значущою для Себе. 

Важливо відчути Себе і Своє Життя,  що це є "центром тяжіння ", а не всі оті сторонні люди, які  випадково, або ні зустрічаються на вашому шляху. 

Тоді значущість інших зменшиться,  тоді буде не страшно втратити того, хто відчуває  потяг до когось іншого, адже  оскільки він/вона не цінує Вас, то й не варто витрачати на нього/неї свою енергію. Все це можна опрацювати індивідуально. 

Чи відчуваєте Ви важливість ВАШОГО ВЛАСНОГО  життя  БЕЗ   когось поруч?

Чи існує для Вас Життя, якщо у Вас відсутні  стосунки?

Наталия Горская · Answer

Тоді саме це важливо опрацювати.
Адже ваше життя - це тільки ваше  життя. 
Його важливо навчитись відчувати. 
Щоб не шукати сенс СВОГО життя в інших людях.

Наталия Горская · Answer

Думки в голові є, і це краще, ніж їх би не було))
Звісно,  що Ви думаєте,  аналізуєте те, що відбувається.
Також важливо ці думки  з кимось обговорювати, щоб вони не замикались самі на себе.

А от напрямок про "щось не так"- свідчить про вашу тривожність. 
Плюс те, що Ви описали до цього- невпевненість в собі, відсутність відчуття значущості. 
З цим можна працювати індивідуально з психологом,  щоб розібратись та віднайти  свої власні опори в житті.

Владимир Анатольевич Тарасенко · Answer

Доброго дня!
[quote]Я б хотіла поговорити про проблему вираження своїх емоцій[/quote]
Прошу уточнити - Ви налаштовані ЛИШЕ поговорити?
Можливо, ще є бажання в усьому розібратись і таки вийти на вирішенння проблеми?

[quote]я руйную усі свої відносини з партнерами тим,що у мене постійний наплив думок ,я сама накручую себе,сама додумую ситуацію не знаючи як було на справді,ревную до усього ,і я не можу це зупинити[/quote]
До цього Вашого способу ставлення до партнерів варто придивитись. Схоже, що Вам притаманний уникаючий спосіб побудови близькості. Явно ж Ви боїтесь наслідків зближення. Напевно, на підсвідомому рівні. І тому Ваша уява породжує думки про ревнощі і про те [quote] що все не так як треба[/quote], аби тої близькості не сталося. Так що ж це таке небезпечне, заради чого розриваєте зв'язки? 
До речі, А ЯК ТРЕБА? У Вас є той жаданий образ "як треба"?

[quote]мені весь час не вистачає уваги та тепла.[/quote]
Можу припустити, що вказана Вами нестача уваги і тепла сформувалась в дитинстві. Точно не зараз. То що там було у Вашому дитинтсві? В якій атмосфері зростали? Яким було ставлення батьків до Вас?

[quote]У мене часті вигоряння та не бажання взагалі щось робити[/quote]
Абсолютно не дивує, що таке трапляється, адже взаємини і життя в цілому Вас не задовольняють. Ваші потреби і бажання залишаються не реалізованими. Звідки ж візьметься радість і спокій в душі?!

Упевнений, що у Вас все відбудеться в стосунках і особистому житті, коли всередині відродиться почуття самоцінності(!) Про що це і як пройти цей шлях - знає психолог, до якого варто звернутись особисто.

Алла Веленко · Answer

Дякую, що ділитеся найважливішим.
Я ще раз впевнилася в своїх припущеннях: все, що з Вами зараз відбувається, напряму пов'язано з Вашим дитинством та стосунками з батьками. 
В дитинстві ми несвідомо робимо все задля того, щоб бодай у якийсь спосіб привернути до себе увагу і отримати те тепло, яке нам так необхідно. І ці установки та моделі поведінки закладаються у вигляді наших рефлексів та реакцій. І коли ми дорослішаємо, саме тому нам так важко зрозуміти, чому саме так ми реагуємо та діємо, бо все відбувається автоматично. Наша підсвідомість діє у відповідності до тих установок, які були несвідомо сформовані раніше.
Тому для того, щоб змінити своє життя на краще і стати гармонічними та щасливими, необхідно все те, що накопичилося невидимо з дитинства, трансформувати у більш конструктивні реакції. А це можливо лише працюючи з тим самим рівнем підсвідомості, на якому установки і закріпилися в дитинстві. Я б Вам порадила індивідуально попрацювати з психологом, щоб відновити свою цілісність та навчитися будувати гармонічні, щасливі стосунки. Відредаговано автором 01-04-2024 20:49:08

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. Ви можете себе розпізнати,як людину з  підвищеною тривожністю? 
Цей механізм [quote]Мені дуже це заважає жити тому що я починаю додумувати постійно поганий кінець до усіх історій.[/quote] часто говорить про те,що ви зростали у небезпечному середовищі. Так ви пристосовувалися до життя. Зараз це є напрацьованим механізмом. 
Було б добре з цим працювати індивідуально з психотерапевтом. Також не виключена консультація психіатра, якщо ваші думки мають нав'язливий характер і ви багато зусиль втрачаєте на їх контроль.

Павел Леонидович Басанский · Answer

Колеги вже добре описали суть проблеми: і зашкалюючу тривожність, і невпевненість у собі, через яку з'являються і сильні ревнощі, і страх втратити відносини. З цим всім можна працювати ЛИШЕ на індивідуальній психотерапії, самостійно - ніяк.
Додам ще, що у Вас можливий і Межовий Розлад Особистості - це можна перевірити у лікаря-психіатра.
Бо все вищеперелічене, а також імпульсивність - можуть бути проявами даного розладу.
Тим більше, якщо ще присутні суіцідальні думки або настрої, агресивність та гнівливість, відчуття внутрішньої пустоти та розмитий образ свого "Я".

Алла Веленко · Answer

Я розумію Ваше бажання допомогти собі самій, бо ми всі так влаштовані, що перш, ніж звертатися за допомогою, на намагаємося використати весь свій ресурс. Тому, пер ніж щось писати, я задам Вам питання. Скажіть будь ласка, адже, Ви вже достатній час помічаєте, що щось у Вашому житті відбувається не так і, певне, навіть намагаєтеся щось робити, коли знаходитеся в спокійному стані. Наприклад, аналізуєте та сварите себе, що не стрималися, або говорите собі, що можна було якось себе по іншому повести... Але... Що відбувається, коли Ви перебуваєте в емоційному стані? Вам допомагають свої ж поради, чи розуміння як саме потрібно себе поводити?

Алла Владимировна Романенко · Answer

Доброго дня! 

Спічуваю вашому станові. Від вашого тексту віє найбільше самотністю, певно це той жахливий стан дитинства, коли не було когось значимого надійного поруч. Ви зараз потребуєте такої людини і це можливо отримати в психотерапії, інші люди не спроможні витримувати істерики, претензії та напади. Психолог - це нейтральна спочатку людина, але з часом ви пропрацюєте близькість, отримаєте потрібне вам співчуття та відзеркалення. Вас ніхто не витримував і тепер ви не можете витримувати ні себе, ні інших, але це можна змінити. 

Для саморефлексії пропоную вести щоденник. Зробіть три колонки: думки, почуття, бажання. Відслідковуйте які думки запускають почуття і що штовхає вас до дій? Вигружайте внутрішній матеріал і включайте спостерігача, але це не замінить психолога! Це лише самопоміч! Ви потребуєте допомоги і шукайте її!

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

npo npoблеmу виpaження cвoїx еmoцій

Ответы психологов