Question

16-04-2024

У мене бувають напади схожі на панічні атаки. Це ніби мені різко стає страшно, але саме страшно відчувається дивно, ніби відчуття, що мене ніхто не бачить, у мене нікого нема, я повністю самотній. Можу описати відчуття тільки тим, ніби я невидимий для інших або я у замкнутому просторі, де нема більше нікого. І у ці моменти я забуваю про тих, хто зі мною і за мене. Це доповнюється сильним почуттям неповноцінності. Я плачу і здається ніби відчуваю якийсь моральних біль з минулого, я навіть уявляю, що я дитина яка плаче у відчаї і благає когось із нею побути і поговорити або хоча б помітити її присутність...У такі моменти я дзвоню друзям і буквально питаю чи варто мені жити, прошу сказати що мене люблять і просто приділити увагу, ніби це панічно важлива потреба. Такі напади тривають до півгодини, емоції ніби я у реальній травмуючій ситуації. Тригером за моїми здогадками може бути те коли я бачу як хтось комусь приділяє увагу і спостерігаю за їх близькими взаєминами, коли я натикаюсь на тему любові і дитячих травм і ще якісь причини, про які я не знаю.
Також у мене буває дивна реакція на добрі слова і підтримку від когось. Я починаю плакати і не від радості, а ніби ці слова вражають по болючому, мені стає сумно...

Вопрос от: .; Возраст: 16

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 1 · 2024-04-16 10:56:41

Доброго дня.

Співчуваю, что Вам довотиться стикатись із таким складним станом. Ви описуєте дуже не прості переживання і дійсно, відповідні нападам панічної атаки. Нажаль, зарадити із цим тут в формі повідомленнь дуже складно.

З ними потрібно працювати, Вам потрібна підтримка - чи є у Вас можливість звернутись до психолога?

Answer 2 · 2024-04-16 11:03:42

Не лякайтесь. Панічна атака – це не хвороба. Просто зненацька починається викид адреналіну в кров.
Через 10-15 хвилин адреналін в організмі розпадається і панічна атака йде.
Під час ПА попийте воду маленькими ковтками або посмоктайте м'ятну цукерку.
Головне – не боятися.
Але це перша допомогоа.
Якщо звернетеся до психолога, то швидко впораєтесь з Панічними атаками.

Відредаговано автором 16-04-2024 11:11:27

Марина Дудник психолог м Ізмаїл · Answer 3 · 2024-04-16 11:44:40

Добрий день.

цитата:

Можу описати відчуття тільки тим, ніби я невидимий для інших або я у замкнутому просторі, де нема більше нікого. І у ці моменти я забуваю про тих, хто зі мною і за мене. Це доповнюється сильним почуттям неповноцінності. Я плачу і здається ніби відчуваю якийсь моральних біль з минулого,

Дуже схоже, що такі напади, які Ви спостерігаєте у себе схожі на так звані флешбеки, які ймовірно зв'язані з травмуючи досвідом з вашого дитинства.

цитата:

Тригером за моїми здогадками може бути те коли я бачу як хтось комусь приділяє увагу і спостерігаю за їх близькими взаєминами, коли я натикаюсь на тему любові і дитячих травм і ще якісь причини, про які я не знаю.

Це Ваше припущення також наводить на думку, що у Вас можливо не зовсім класичний випадок панічної атаки, а все ж таки більше вплив психологічної травми дитинства. Але, це тільки припущення! Щоб краще зрозуміти і розібратися, що з Вами відбувається, які причини цього і головне, яким шляхом йти, щоб допомогти Вам, необхідно більше інформації. Нажаль, і тут я згодна з колегою, не всі питання і проблеми вирішуються в форматі питання -відповідь. Але вони точно вирішуються. Потрібен час і індивідуальна робота з психологом, в тандемі з яким Ви зможете подолати труднощі з якими Ви стикаєтесь зараз.

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 4 · 2024-04-17 10:11:24

Доброго ранку!
На мою думку, з Вами могла трапитися якась дуже болюча стресова подія в дитинстві, про яку Ви могли навіть забути. Адже, психіка захищає дитину, бо вона ще не здатна впоратися з проблемою. Але, на превеликий даль, травма від події не зникає, а може закарбувалися на рівні підсвідомості і нагадувати про себе саме через панічні атаки.
Що робити? Єдиний вихід, це знайти "коріння" проблеми. Тобто, вийти на травму і її пропрацювати.. Але для цього потрібний психолог. Самотужки ж таким впоратися буває дуже важко, а інколи, і неможливо. Ваші батьки знають про таку проблему? Адже, Ви неповнолітній, і з психологом можна почати працювати лише з їх згоди. Або ж можете звернутися до шкільного психолога чи місцевої соціальної служби, де також повинні бути психологи.

Не знаю як це вгамувати

Советы посетителей