Оксана Николаевна Третьякова психолог 20-05-2024 09:46:04

1 Павел Леонидович Басанский Доброго дня, Алла! В Вашому дитинстві було дуже багато насилля. Та ще й мама Вас використовувала. Така поведінка матері по відношенню до дитини та ще й досить невеликої ні в якому разі не припустима. Але зараз Ви вже доросла жінка, а не маленька дівчинка. Зараз Ви вже сама можете бути для себе мамою і дати собі все те, що колись маленька дівчинка не отримала від мами і тата. Виконайте якесь своє бажання, яке колись не виконала Ваша мама. Наприклад, дуже хотілося ляльку, а мама не подарувала. Які зараз у Вас відносини з батьками і з мамою зокрема? Звичайно, дитячі травми відгукуються і в дорослому житті. Щоб відпустити всі ці травми, краще за все було б попрацювати з ними в особистій терапії з психологом. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Яна Дмитрівна Кузик психолог 20-05-2024 12:21:45

1 Павел Леонидович Басанский Доброго дня, Anna. Щиро співчуваю, що Вам довелось пережити такий складний досвід, в юному віці. І дуже добре, що Ви піднімаєте тему власної образи на матір і хочете для себе кращого - позбутись її. Робота з образою необхідний і при цьому доволі великий крок, який здійснювати самотужки складно. Тому для цього рекомендувала б Вам звернутись до терапевта\психолога, щоб мати в цьому супровід. Але принаймні почати самостійно можна з того, щоб подивитись - а чи виражали Ви колись матері ці образи? Чи знає вона, що образила і ранила Вас? связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 20-05-2024 13:06:38

1 Павел Леонидович Басанский Анна, доброго дня! Для того щоб позбутись образ, треба їх прожити, оплакати ту втрату дитинства, де було безліч дефіцитів, використання, обманів, байдужості. Ви ще перебуваєте психологічно в дитячому віці, бо є претензії до матері. Вашій внутрішній дитині потрібне співчуття, тепло підтримки та простір безпеки, щоб вона пережила ці травми. Це довготривалий процес, для якого потрібен психотерапевт. Я щиро співчуваю вашій історії і вірю, що всі події можна залишити в минулому, але для цього треба звільнитись від грузу почуттів та образ! Коли ви зростите всередині люблячий образ матері, як наслідок ви підвищити самоцінність, самооцінку та внутрішню опору, то ви зможете побачити в мамі теж її дитячі травми. Вона не могла бути мамою для вас у здоровому розумінні, на превеликий жаль для вас і вашої сестри. У вас є об’єм роботи, який вже не мамі треба обробити, вам. Ви можете про себе піклуватись і обирати себе. Розверніть фокус з неї, на себе. Вона не могла вам дати те, чого ви потребували, і не може це усвідомити. Це данність вашого життя, треба пропрацювати цю травму. Проте з дуже травмованих дітей часто виростають люблячі та теплі мами. Пропоную спочатку для себе такою стати, а вже потім можливо і для когось❤🙏 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Павел Леонидович Басанский психолог Київ 20-05-2024 16:03:36

Анна, це запит на психотерапію з психологом. Перепрожити свій травмуючий досвід, але з тим РЕСУРСОМ, якого не було тоді. Тоді відчуття безсилля зміниться відчуттям власних сил, контролю та можливістю вибору - з КИМ і ЯК будувати стосунки, ЩО дозволяти в спілкуванні, а що - НІ. На жаль, подібний досвід втягування батьками в свої відносини і маніпулювання мають багато людей. Але з цим можна і потрібно працювати. Саме не пройде. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 21-05-2024 01:09:42

Добрий день. Ви пишете і про образу,в про страх, насилля в сім'ї, розлучення батьків- найдієвішим способом з цим розібратися, справитися - почати індивідуально роботу з психотерапевтом. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Aлександр Яцюк психолог Київ 21-05-2024 15:12:17

Доброго дня ! Наші батьки такі які вони є У людині протягом життя змінюється світогляд і сприймання світу. Нам здається що наші батьки , у ти часи нашого дитинства могли зробити щось інакше. Вести себе по іншому, говорити , або діяти. Но це тільки ілюзія. Вони теж несли вантаж свого виховання своїми батьками, а їхні батьки своїми батьками. Батько пив тому що не міг приймати реальність, і тікав від неї. Мати гуляла щоб задовільнити свої потреби. А на справді сім’я невротиків де ніхто нікого не любить, хоча і казали що живуть для дітей. Якщо батьки жили для дітей то розрив би нічого не змінив у ставленні до вас. Ви як спілкувалися , так і продовжували спілкуватися далі , но вже без всіх цих розборок. Розуміння щастя у кожного своє. У розуміння матері вона не могла бути щасливою з алкоголіком, можливо вона таким чином провокувала його щоб позбутися. Ви не бачили нормальні стосунки між дорослими і відображається на вас. Треба сприйняти ваших батьків такими як вони є. Перестати їх звинувачувати, вони жили як могли і по іншому були не спроможні. Вони самі від цього страждали, но розірвати кільце змогли лише через 13 років. Матір вас виносила, родила, вигодувала як могла, тобто якісь почуття до вас має. У вас повинно бути відсутнє бажання їх переробляти, якщо воно є то ви свою матір до кінця не сприймаєте. І хочете щоб вона була зручною для вас. Страх ще у вас сидить тому що ви її бачили не як слухняну вівцю , але як дуже агресивну істоту, яка здатна на обман, бійку, провокацію, зраду, тощо. В рамках сайту коротко. Вам треба працювати з психологом. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Алла Григорівна Веленко психолог Київ 23-05-2024 16:40:23

Доброго дня Anna! Ви пишете "як забути" все те, що відбувалося! І, насправді, бажання цілком зрозуміле, адже Ви з дитинства несете в собі образу та біль, але... Існує певний закон, який оминути неможливо. Все, що ми намагаємося повністю, непроживши, забути, стане нас навпаки переслідувати. Адже на рівні підсвідомості залишається дитяча глибока травма. Для маленької дитини батьки - це два божества, які повинні давати їй відчуття захищеності та щастя. Це дві людини без якої дитина просто жити не може. Саме тому у дитини по відношенню до батьків є найбільші очікування. І якщо вони з якоїсь причини не справджуються, як це сталося з Вами, у дитини виникає почуття образи, за яким може приховуватися ще дуже багато чого іншого, від сорому, невпевненості в собі, тривожності, до глибинного почуття приглушеного гніву, про які можна навіть не здогадуватися. Але які очікують, коли на ці самі почуття в середині себе нарешті звернемо увагу, щось дуже важливе зрозуміємо, чомусь дуже потрібному навчимося і кардинально змінилося. Насправді, лише тоді і прийде почуття полегшення від глибинного прийняття себе та своїх батьків такими як вони є. Щоб завдяки цьому правильно ставитися до себе, своїх батьків та, в решті решт, до самого життя вцілому. Єдине, щоб так сталося, необхідна трансформаційна глибинна робота на рівні підсвідомості. Бо саме там фіксуються дитячі травми і не дають нам спокійно жити аж поки ми їх не пропрацюємо. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Андрей Ластовляк психолог 24-05-2024 12:51:32

е було дуже складне та важке дитинство, і ви заслуговуєте на велику повагу за те, що пройшли через це. Ви маєте право відчувати свої емоції і біль, які виникли в результаті таких травматичних подій. Важливо розуміти, що ваші почуття є вірним відображенням того, що ви пережили. Щоб прийняти цю складну ситуацію, може допомогти розмова з терапевтом або психологом, який може надати вам підтримку, розуміння та стратегії для подолання страхів та негативних емоцій. Також важливо зрозуміти, що ваші батьки були в складній ситуації, і вони можливо не завжди мали можливість керувати своїми діями. Процес відновлення може бути тривалим і вимагати часу, терпіння та підтримки, але ви заслуговуєте на те, щоб знайти свій внутрішній мир і здоров'я. Не соромтеся шукати допомогу та підтримку, якщо вам це потрібно. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Советы посетителей

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи