Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Для того, чтобы добиться успеха, хватайтесь за возможности так, словно д...»
Вопрос от: Міра Возраст: 29

Почуття провини

Більше 10 років назад, коли я навчалась в іншому місті моя сестра принесла додому собаку (про яку мріяла з дитинства), тобто я не приймала участі в рішенні залишити собаку чи ні, згодом я повернулась додому і відповідальність за собаку лягла повністю на мене, бо сестра навчалась, а також мала відносини, і не мала часу на собаку. Також тато був проти собаки тож переважну більшість часу собака жила в кімнаті зі мною і сестрою. Собака була вулична і не привчена терпіти, сестра зранку не гуляла з собакою тому ранок зазвичай починався з неприємних конфузів.
Тож в якийсь момент тато запропонував вивезти собаку в село, і я приймала в цьому участь.
Нажаль, на той момент мені не здавалось це чимось поганим, і тільки згодом я зрозуміла як жахливо вчинила, і в особливості в останній час відчуваю за це сильну провину. І зʼявилось якесь відчуття фатальності, що незважаючи на те, що зараз я допомагаю тваринкам, і відношення в мене зовсім інше, це ніяк не виправить мого вчинку, і я назавжди залишусь жахливою людиною. Не розумію що мені робити з цими почуттями
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Доброго ранку, Міро!
цитата:
Не розумію що мені робити з цими почуттями

З почуттями поки що нічого робити не треба. А от ту, давнішню ситуацію необхідно відтворити в повному обсязі, з деталями.

Для чого спитаєте Ви?
Відповім, щоби помітити усі аспекти, усі мотиви, усі можливості, розглянути свою роль об'єктивно... і на грунті цього сформувати цілісне бачення з відповідними висновками.

Перший аспект.
цитата:
коли я навчалась в іншому місті моя сестра принесла додому собаку (про яку мріяла з дитинства), тобто я не приймала участі в рішенні залишити собаку чи ні

Тобто відповідальність за собаку за логікою мала б нести сестра, бо то було її рішення. Чи не так?
Крім того, батько, напевно, в той момент погодився з рішенням доньки - тваринку прийняв.
цитата:
Також тато був проти собаки
бути проти на словах - не означає проявляти своє небажання в діях.
Де в усьому цьому Ваша відповідальність?

цитата:
Тож в якийсь момент тато запропонував вивезти собаку в село, і я приймала в цьому участь.

Що значить "приймала участь"?

цитата:
Нажаль, на той момент мені не здавалось це чимось поганим, і тільки згодом я зрозуміла як жахливо вчинила

Якщо можете, уточність, на підставі чого почали вважати свої дії поганими?
А згодом, що такого відкрилося, після чого оцінка зросла до "жахливої"?

цитата:
І зʼявилось якесь відчуття фатальності

Не зовсім зрозумів, що маєте на увазі під відчуттям фатальністі?Якщо ось це
цитата:
і я назавжди залишусь жахливою людиною.
, то, виходить, Ви себе осудили і винесли вирок. Але Ви не суддя. Навіщо брати на себе таку роль?
Минуле варто залишати в минулому та йти далі, не застрягаючи в ньому. Проте, щось Вас не пускає. Якась несвідома сильна потреба вийшла назовні - відчувати себе винною за минуле. в якому Вашої вини геть немає.
Як цей вузол розплутати? Краще звернутись до психолога індивідуально і попрацювати над почуттям вини.

Наразі пропоную відео.
СТЫД И ВИНА. КАК СОВЛАДАТЬ С НИМИ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-480
...
Дарья Владимировна — психолог
м Переяслав-Хмельницький ·
Міра, я розумію, що ви відчуваєте сильну провину через те, що сталося з собакою багато років тому. Це важко, коли минулі дії викликають негативні почуття і самооцінку. Але важливо пам'ятати, що ви зараз - це не ви тієї миті, коли приймали рішення. Люди змінюються, і ваші теперішні дії свідчать про вашу турботу і любов до тварин.

Визнання своєї провини - це вже крок до змін і росту. Ви вже робите багато для того, щоб допомогти тваринам зараз, і це важливо. Спробуйте подивитися на це як на можливість виправити минулі помилки через теперішні добрі вчинки. Ваша провина показує, що ви маєте совість і емоційну глибину, що теж є важливим аспектом вашої особистості.

Що стосується ваших почуттів і що з ними робити, є кілька варіантів:

1)Самопрощення.
Це важливо. Ніхто з нас не є ідеальним, і всі ми робимо помилки. Прийміть те, що ви зробили, визнайте свої помилки і дозвольте собі рухатися далі. Ваші теперішні дії показують, що ви багато чому навчились і стали кращою людиною.

2) Розмова з близькими.
Поговоріть про свої почуття з сестрою або іншими близькими людьми. Іноді виговоритися допомагає зняти частину емоційного навантаження.

3) Професійна допомога.
Можливо, розмова з психологом допоможе вам знайти способи, як працювати з вашими почуттями провини. Психолог може надати підтримку і допомогти розробити стратегії для самопрощення і прийняття.

4) Спрямованість на теперішнє.
Зосередьтеся на тому, що ви робите зараз, щоб допомогти тваринам і змінити ситуацію на краще. Ваші нинішні дії важливі і мають значення.

Пам'ятайте, що всі ми робимо помилки, але те, як ми ростемо і змінюємося після них, визначає нашу справжню сутність. Ваші дії зараз говорять про вас більше, ніж помилки минулого. Ви не жахлива людина, а людина, яка вчиться на своїх помилках і намагається стати кращою.
...
Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Доброго ранку Міро!
Все, що з нами відбувалося в минулому і що ми до кінця не прожили, може "застрягнути" різними почуттями на рівні підсвідомості. І тоді ніякі розмови з людьми, які готові слухати, або намагання забутися, виконуючи якусь роботу, просто не допомагають. Бо ми можемо керувати і контролювати себе лише на рівні свідомості. Особливо, складними бувають непрожиті саме дитячі та підліткові травми. Бо в такому віці ми ще не маємо достатньо сил та ресурсу правильного проходження складних ситуацій.
Як на мене, саме це з Вами і відбувається, тому Вам так важко. Тим паче, що Ви дуже мріяли саме про такого собаку. Тобто, по факту, неусвідомлено, зрадили свою мрію, і тепер самі себе не можете пробачити, бо то дитяча мрія. І тому зараз перебуваючи всередині своєї, створеної колись, "системи", не можете самотужки впоратися. Я б Вам все ж порадила звернутися до психолога.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?