Question

12-06-2024

Вітаю.
У нас з дитиною повна гармонія в плані купівлі іграшок. Я купую все, що вона просить (щось одразу, щось з часом, на щось разом збираємо, щось на свята), а вона, в свою чергу, спокійно реагує на відмову купити щось тут і зараз.
На восьмий день народження подарували з чоловіком гіроскутер.
Пройшов місяць і за цей час вона на ньому каталася тільки по хаті. Як не винесе на двір-діти забирають і розсікають на ньому поки донька додому не збереться. Її це, наче, влаштовує, займається своїми справами, назад не забирає.
Спочатку я намагалася не звертати уваги, адже це її річ і вона має право розпоряджатися нею як хоче. Але той нещасний гіроскутер за місяць вже і побили, і подрали, і ледь не вкрали. Та і взагалі мені не подобається що вона не грається своєю річчю, яку сильно хотіла і доволі довго чекала. Попросила її або кататися самій (хочаб по черзі з подругою), або не брати його взагалі надвір. Наче домовились, приходять, бабуся каже що весь вечір каталися всі хто хотів, окрім моєї Маші.
Сьогодні заборонила брати і сидю тепер жалію, не можу місця собі знайти, розумію що це було неправильно.
Порадьте, будь ласка, що з цим робити? Хай сама розпоряджається і вчиться відмовляти? Чи можу її якось направити щоб врешті-решт почала відстоювати своє? То шмат металу, але я уявляю яка буде істерика якщо таки зламають. Та і взагалі хочеться щоб дитина користувалася в кайф своєю річчю, яку дуже хотіла і доволі довго чекала

Вопрос от: Валерія ; Возраст: 34

понравился вопрос?

12-06-2024 19:33:12Дополнение от автора

У мене дуже погано з цим справа, працюю над цим. Вчу її відстоювати кордони і намагаюся сама їх відстоювати в перед нею, і взагалі в родині. З друзями все добре, їх багато, її люблять, є ті хто користується, але більшість саме хороших друзів. Каже "ма, мені не жалко", "я не засмучена", "я ще встигну" і таке інше. Каже що не звернуда уваги що покоцали, "я не бачила, більше їй не дозволю" і забула про це))
Вона така завжди була, їй завжди "не жалко"

12-06-2024 20:13:29Дополнение от автора

оооо, дякую за розгорнуту відповідь!

12-06-2024 23:07:32Дополнение от автора

Я працюю над собою, зараз в терапії, вдома ми поважаємо її кордони, я завжди підтримую кожне її "ні" і зі свого боку намагаюсь перед нею вистроювати свої кордони, хоча це мені дуже важко))
Вона може не давати свої речі, але, якщо починають тиснути-здається.
Сьогодні провела з нею обережно розмову - спочатку нормально, потім видавила з себе "якщо я не даватиму, вони зі мною не дружитимуть, а я їх люблю" і гірко - гірко заплакала.
:-(
Сумно, розумію що її також треба віддавати в терапію

12-06-2024 23:25:16Дополнение от автора

Я дуже вдячна Вам за підтримку!
Всього найкращого))

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Answer 1 · 2024-06-12 19:29:01

Какой возраст ребенка?
Всегда ли было так или с какого периода?
Разговаривали ли вы с ней на эту тему - почему так происходит, почему всем дает и молча наблюдает, как ее подарок портят?
Как обстоят у дочери дела с друзьями?
Как обстоят дела с этой темой у вас самой? Умеете ли отказывать, отстаивать свои границы? В частности с ребенком

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 2 · 2024-06-12 20:11:33

Здравствуйте!
Скорей всего в основе такого ее поведение - желание нравится, быть всем "хорошей", страх отвержения, что назовут "жадиной", не будут дружить и т.п. Давая другим пользоваться своей вещью она как бы "покупает" хорошее отношение к себе. А учитывая "я еще успею" и пр., то можно смело говорить, что Ваша дочь элементарно себя НЕ уважает и НЕ ценит. Более того, боится даже в этом признаться, потому и обманывает в отношении своих чувств -

цитата:

"я не засмучена", Каже що не звернуда уваги що покоцали, "я не бачила, більше їй не дозволю"

А это ведь очевидная неправда. И это плохой знак.

цитата:

Сьогодні заборонила брати і сидю тепер жалію, не можу місця собі знайти, розумію що це було неправильно

Почему неправильно? Частично правильно. Если она сама честно не может признать причин своего поведения в виде НЕДОоценки важности самой себя, то можно ее к этому подтолкнуть. Можно ей сказать, что данную вещь Вы дарили ИМЕННО ЕЙ, а не ребятам со двора. А получается, как будто покупали и дарили именно им. Правда данный запрет может помочь дочери научиться отказывать другим лишь частично. Чтобы полностью решить вопрос, дочери важно понять причины своего поведения и осознать его НЕЭФФЕКТИВНОСТЬ. Что жертвуя своим, она НЕ приобретает друзей, а показывает им свою МАЛОценность и они постепенно перестают ее уважать и считаться с ней. Приучаются манипулировать и быть эгоистами. Можете даже сказать, что она своим поведением помогает им стать еще БОЛЬШИМИ эгоистами, чем они есть. И самое печальное, что это правда.
Но это запрос на работу с психологом для ребенка. Не сейчас, так в будущем.

Відредаговано автором 12-06-2024 20:14:28

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 3 · 2024-06-12 21:29:04

Павел Леонидович Басанский психолог Київ 12-06-2024 21:29:04

Будь ласка)

👍 рекоммендовать:

Answer 4 · 2024-06-12 22:57:43

Если у вас проблемы с границами, то где ж ребенку взять опыт?)
Хорошим вариантом было бы работа дочери с детским психотерапевтом, а вам со взрослым. Разберетесь и в причинах проблемы и научитесь держать границы.
Тут еще момент, а тревожит эта проблема только вас или дочери реально комфортно? Она всеми вещами без исключения делится? Или все же есть то, что она не готова давать и вполне себе способна сказать нет?
А еще вопрос, а в семье она может сказать "нет", не захотеть что-то делать и не получить в ответ негативную реакцию? Как к ее границам относитесь в семье вы и муж?

Answer 5 · 2024-06-12 23:18:25

Раз вы в терапии, это прекрасно.
А дочке да, терапия будет тоже полезно.
Не грустите сильно, потребность быть принятой она есть у всех и у детей конечно же это остро тема стоить - быть в стае, со своими. Терапия поможет и постепенно научит ее и границы держать и справлять с переживаниями и выбирать, чего хочет и кто реально важен, а кто нет.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 6 · 2024-06-13 00:36:21

цитата:

Сьогодні провела з нею обережно розмову - спочатку нормально, потім видавила з себе "якщо я не даватиму, вони зі мною не дружитимуть, а я їх люблю" і гірко - гірко заплакала.
:-(

Хорошо, что поговорили. Да, увы, это ожидаемо. Хорошо, что призналась в своих мотивах, и хорошо, что заплакала - значит готова к работе со своими чувствами и они еще не закопаны слишком глубоко внутри.

цитата:

Вона може не давати свої речі, але, якщо починають тиснути-здається.

Кто-то из родственников видимо ломал ее - стыдил, заставлял отдавать свое (типа "делиться") и т.п. Предположу, что бабушка, Ваша мама - потому проблема имеется у вас обеих.
Оттого, долго и не выдерживает давление. И потому и попадаются такие вот "друзья" - для осознания разницы между дружбой и использованием, между нормальными людьми и манипуляторами (нарциссами-психопатами), которые такие УЖЕ в детстве (это врожденное, не воспитываемое).

Дитина не вміє відмовити