Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 2 часа тому: «Ви молодець! І в тому, що дбали про дитину особисто стільки років, і в тому що зараз, не зважаючи на те, як Вам непросто, Ви намагаєтесь дбати про те, як краще для дитини. І це дуж»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 3 часа тому: «Взагалі-то я не мав би Вам відповідати зараз, тому що не мав би жити. Так, казали лікарі моїй мамі, коли мені було лише 3 тижні від народження. "Медицина безсила, ми зробили все що»
Наталия Горская
Наталия Горская 4 часа тому: «Відповідальність за стосунки лежить на двох. Можливо Ви і робили щось, що не влаштовувало дружину, але що з цим робити- вона прийняла рішення сама, і обрала вона НЕ прояснювати»
Вопрос от: An Возраст: 33

Любов?

Доброго дня.
Практично все життя я плазую перед людьми. Навчилася цьому, мабуть, ще в дитинстві. І роблю так досі. Причому автоматично, несвідомо. Я розумію що відбулося вже після закінчення ''сцени''.

Тобто, коли мені дуже потрібно чогось від когось домогтися, чи відстояти свої інтереси і ситуація значуща, я не спілкуюсь на рівних, асертивно. Я стелюся під ноги і приймаю подачки. Я не почуваюся гідною і повноцінною, але часто це працює, вдається само собою і не вимагає спеціальних зусиль.

Але зараз я хочу полюбити людину. Це можливо тільки на рівних. Не плазуючи, не стелячись під ноги. Але боюсь поранити. Я знаю себе, що здатна на такі може й несвідомі, але явно нечесні ігри, це звичка або частина моєї природи. Чи є в мене вибір, можливість вийти з цієї схеми?

Я хочу любити цю людину, бо відчуваю що це моє, що саме цю людину мені хочеться огортати теплом і ніжністю.

Хоча і розумом розумію що це ризик, небезпека, що моя любов може бути йому непотрібна.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Алла Веленко — психолог
Алла Веленко психолог
Київ ·
Доброго ранку An!
Знаєте, думаю здивую Вас, але мені дуже імпонує Ваше таке бережне ставлення до коханої людини. Що, насправді, говорить, що Ви не лише здатні щиро кохати, але і створити міцні глибокі стосунки. Чи потрібне буде Ваше кохання цій людини, ніхто не знає, однозначно. А от те, що нормальні стосунки створити можна лише на рівних, в стані самодостатності, Ви абсолютно праві! І що кохання таке потрібне Вам - це факт! Тому, як на мене, як би не сталося, але, насправді, розібратися в собі та своїй поведінці - найперше, потрібно Вам. Адже, це Ваше життя. І навряд чи захочеться прожити його, відчуваючи себе приниженою та улесливою.
Насправді, та поведінка, про яку Ви пишете, могла сформуватися, дійсно, лише в дитинстві. Маленька дитина ще не вміє жити, не орієнтується в стосунках, тому підсвідомо "списує" те, як поводять себе дорослі значимі люди один з одним і по відношенню до самої дитини. Це передається, як установки та поведінкові моделі, якими дитина і користується автоматично, коли стає дорослою. Вона просто так робить і навіть не розуміє чому.
Як батьки ставилися один до одного?
Як вони ставилися до Вас? Чи багато було тепла та довіри між вами? Чи не приходилося Вам бути принижено-улесливою в дитинстві, аби тільки дорослі звернули на Вас увагу?

Відредаговано автором 15-06-2024 11:07:39

...
Доброго дня.

Ви з таким трепетом кажете про людину, якій хочете дарувати свою любов, з такою повагою і простором. Це дуже свідома і виважена позиція.

Але чи можливо ставитись до когось так, давати іншому щось цінне і спражнє, коли не наважуєтесь давати це собі?
Ви так дистанційовано кажете про якусь "схему", "природу", цього плазування, наче в цьому вбачаєте лицемірний прямий задум. Хоча перші Ваші слова протилежні цьому.

Звісно, з цього можна вийти, віднайти внутрішні опори і ресурси, щоб стояти прямо перед іншими. Але важливо щоб центральною мотивацією цього було бажання стояти за себе. І це велике тема для роботи з психологом, тому що самостійно пробиратись крізь захисти дуже складно. А це саме вони.
Звісно, така форма поведінки результативна і має свої плюси, колись Ви і обрали її саме через це, через найменший супротив і результат, через безпеку такого обходження.
А зараз, необхідно дослідити її, і досвід з цим "плазунством" пов*язаний, щоб обрати для себе інші способи, стати "прямо", віднайти ту цінність себе і силу, яка у Вас є.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?