Чи триматись за стосунки

Добрий вечір!
А за що ви саме тримаєтесь, що для вас значать ці стосунки, в чому їх цінність для вас?

Ліка, давайте розбиратися, що відбувається у Вашій ситуації.
Ваш чоловік, висуває ультиматум. Буде тільки так, як він сказав, а якщо ні, то розлучення.
По суті, це найбанальніший шантаж та груба маніпуляція. І таку дію ми можемо кваліфікувати як моральне насильство.
Народжувати вам чи ні - це ваш вибір. При цьому рішення завести дітей стосується вас двох, отже, і прийматись має двома сторонами.
Якщо одна із сторін не згодна, то другий потрібно поважати та приймати думку партнера.
Сім'я вважається функціональною, якщо кожному з її членів у сім'ї комфортно, якщо поважаються думки кожного.
Якщо цього не відбувається, то сім'я вважається дисфункціональною, і тоді стосунки завжди будуть під загрозою розриву. І жодна дитина не врятує ці стосунки.
Будь-який вид насильства призводить до різкої дисфункціональності, а отже, варто добре подумати, перш ніж робити вибір.

Доброго дня. Так, ваш чоловік вам висунув ультиматум:
або граємо на моїх умовах, або ніяк. Ситуація односторонньої правоти. А де тоді ваше право вибору? Окрім того, ще й майбутня дитина стає заручником ситуації і ніби то рятує шлюб. І до речі дитина також не є гарантом подальшого успіху цій історії. Тобто вам дуже треба зважити всі "за" і "проти"...

Відредаговано автором 17-06-2024 07:36:37

Доброго дня.

Ліка, а Ви самі хочете спільну дитину з цим чоловіком? Якщо не враховувати умови, ризики та всі інші фактори. Чи хотіли б Ви дитину? І друге - а чи є у Вас власні умови для нього? Народжувати - в іншій, кращій країні, народжувати - коли він матиме більше фінансів, народжувати - коли ще щось необхідне Вам для комфорту та спокою.
Від відповіді на це питання залежить уточнення вже всіх інших.


А з приводу маніпуляції - скоріш за все зі сторони чоловіка це так і є. Адже домовленності це двобічний процес, а от його ультиматум - однобічний поки, як маніпуляція. Але для Вашого рішення це не має бути критерієм, тому що навіть якщо він не уявляє життя без другої дитини - не Ваш обов*язок йому це життя надавати.
Це Ваше тіло, Ваш вибір і Ваше право відмовитись. Звісно ж, з усіма наслідками які будуть але тут вже важливо співміряти для себе - що для Вас буде краще.

а зараз змінила думку. Але я ж теж маю на це право

- Звісно маєте. Ви праві в цьому. І тут, смію запитати, а чи на початку стосунку був у нього ультиматум щодо народження дитини? Не бажання, не прохання, не уявлення - а саме та форма що зараз. Якщо ні, то виходить він теж Вас "обманув" вказуючи, що стосунки з Вами мають для нього цінність без обов*язкової дитини. Це гра слів, звісно, але я хочу зауважити, що тут чоловік також вдається до знецінення та маніпуляції провиною. Ви маєте це відмічати для себе.

як він каже, завжди хотів мати 2 дітей, без цього почувається нереалізованим.

м - це не Ваше завдання, опікатись його реалізацією. Якщо він відчуває себе нереалізованим без двох дітей, з одним із яких не спілкується, це викилвє хвилювання сприводу батьківської позиції до другої дитини. Дитина не повинна закривати дірки в життєвих позиціях дорослих, це пагубно скажеться на ній і її житті.

Можу тільки уявити, який тиск Ви відчуваєте у зв*язку з цим усім.

він витратив на мене роки життя, в які міг би мати родину з дитиною.

- як і Ви, бо могли так само мати стосунки, які не були б зараз під загрозою, через неочікувані невиправдані вимоги.

І дуже прикро, що уявляючи поруч з цим чоловіком певні варіанти майбутнього - Вас це лякає. Це дуже важливий критерій. Тому що на місці страху, має бути впевненість, що поряд з людиною - буде легше.

У Вас є почуття до людини, є вдачність і повага, і це дуже багато каже про Вас та те якими були стосунки ці два роки. Але, нажаль, все піддається змінам, і це також. Далі вони не будуть попередніми, враховуючи який зараз на Вас склали вплив.
І залишається обирати, на що витрачати себе і сили - утримання старого чи будування нового. Що для Вас буде добрим.
З Ваших слів, Ви видаєтесь виваженою, розумною і ясною в баченні можливостей жінкою, тому в кількость Ваших вмінь і сил сумніватись не доводиться. Ваші слова і питання, можуть йти в розріз з почуттями до чоловіка, але направленні на Ваше благополуччя, тому у прийнятті рішень - довіряйте собі і своїм відчуттям. Особливо негативним, тому що Вони перший критерій того, де нам бути не добре.

Для западного менталитета семья - это не соединение двух любящих и родных людей, а своеобразный бизнес, выгодное вложение, при котором каждое движение делается с оглядкой на его перспективность для себя, соизмеряется с получаемыми дивидендами. Нарциссическо-психопатический подход. Это часть культуры. Увы.

Ви маєте рацію, рішення приймати вам. Важливо, щоб це рішення було засноване на ваших почуттях та здоровому глузді, а не на тиску чи вимогах з боку чоловіка.
Дуже важливо враховувати свої власні почуття та страхи. Якщо ви маєте сумніви щодо народження дитини, особливо в чужій країні і в такому віці, це вагомий фактор. Ваші почуття та бажання мають значення і не повинні бути проігноровані. Ви пишете, що фінансове становище стабільне, але заощаджень немає. Це також важливий аспект, який варто враховувати при ухваленні рішення про народження дитини, оскільки це може збільшити залежність від чоловіка. Важливо, щоб відносини були засновані на взаєморозумінні, підтримці та повазі, а не виключно на вимогах и тиску.
Має сенс знову обговорити з чоловіком свої почуття та страхи, намагаючись знайти компроміс, який влаштовує обох. Можливо, варто залучити сімейного психолога для посередництва у цьому питанні.