мислі про зраду

Доброго вечора Віта!
Насправді те, про що Ви пишете дуже серйозно, адже, отруюює не лише Вам життя, але і Вашому чоловіку, що не зміцнює стосунки.
Ревнощі - це ознака дуже сильної тенденції до "залипання" на близькій людині. Такі реакції властиві лише тим людям, що мають сильну залежність від стосунків. А формується залежна поведінка, зазвичай, в дитинстві. Які стосунки були між батьками? Чи були між ними зради?
Які стосунки були у Вас з батьками? Чи було достатньо від них уваги, взаємодовіри, тепла, любові?
І "Як позбутися мислі що чоловік мене зраджує?"
Насамперед, розібратися зі своєю самооцінкою і стати самодостатньою. Адже, проблема, як Ви це вже самі зрозуміли, не в чоловікові, а у Вашому ставленні до нього, як до своєї власності.

Відредаговано автором 19-06-2024 19:03:36

Дякую за щирість!
Отже, мої припущення лише підтвердилися. Причина такої Вашої поведінки приховується в тих дитячих травмах, з якими Ви продовжуєте жити в дорослому житті.
Тенденція до "злипання" у Вас, швидше ша все, як наслідок недоотриманої любові від батьків. У таких випадках, ми несвідомо починаємо очікувати те саме недоотримане тепло від коханої людини і робимо її "заручником" нашого дитячого чуттєво-емоцйного дефіциту. Тобто, привласнюємо собі цю людину. Окрім того, є поняття "навіювання". І вона працює в такий десь приблизно спосіб: "Якщо була зрада між батьками, то обов'язково зрадять і мені"
Ваше питання - це запит на індивідуальну роботу з психологом.
Необхідна серйозна робота з агресією до батьків та дитячими травмами. І надзвичайно важливо перенести точку опори на внутрішню себе, щоб стати самодостатньою і не страждати від невиправданих ревнощів.
Окрім того, є певна закономірність. Чим сильніше ми чогось боїмося, тим швидше можемо потрапити в таку ситуацію. Тобто, притягнути до себе те, чого найбільше боїмося. Навряд чи Вас влаштує такий життєвий сценарій.

Віта, ревнощі не з'являється на порожньому місці, і потрібно зрозуміти її передумови, адже від цього залежать подальші дії.
Можливо, у Вас є неусвідомлений страх бути непотрібною, відкинутою, самотньою
А також, крім образи, зрада загрожує розлукою. Загляньте в себе: чи лякає вас ця перспектива?
Якщо так, то психіка весь час «сканує» ситуацію поруч : чи є загроза, чи може виявитися так, що Ви залишитеся на самоті?
При такому стані справ навіть у моменти, коли свідомість вважає, що все нормально, Ви можете відчувати ревнощі.
А є у Вас відчуття, що Ви гірші за інших7
Навряд чи ви відчуваєте його безперервно. Але для перевірки можна запитати себе : наскільки важлива для Вас оцінка інших людей, наскільки Вам комфортно бути «не кращою»?
Якщо джерело проблеми лежить усередині Вас, все залежить тільки від Вас. Достатньо вирішити проблеми з самооцінкою, страхом самотності, відчути, що Вам не треба бути найкращою у всьому, щоб заслуговувати на любов.
Досвід показує, що за 1-2 місяці роботи з психологом можна зробити самооцінку абсолютно здоровою.

Відредаговано автором 19-06-2024 23:43:09

Віта, знання про зраду між батьками, тим більше, яке Ви тримаєте в собі, не розголошуючи, має силу магніту, який притягує Ваші думки до можливої зради чоловіка. Магніт втратить свою силу, коли Ви усвідомите різницю між батьком та чоловіком, а також між собою та матір'ю. Тим більше якщо Ви відчуєте власну ЦІННІСТЬ в собі та побачите ЦІНУВАННЯ себе чоловіком.
Ваше питання - за запит на роботу з психологом.