Question

05-06-2025

Доброго вечора.
Моїй доньці 5,5 років.
Вже ходить до школи (ми в Англії, тут нульовий клас з 4х років).
Донька дуже розумна і кмітлива, в школі навчається гарно, вчителі її хвалять і сама я помічаю, що вона розумна.
Також вона дуже комунікативна, легко йде на контакт, не сором'язлива.
Донька гарна і вона про це знає, бо і ми з чоловіком і оточуючі постійно їй говорими, що вона вродлива.
Але є одне велике АЛЕ, вона постійно з усіма змагається, наче її життя це суцільне змагання і вона обов'язково має бути всюди першою.
Я гадки не маю чому так.
Вона така егоцентрична, вимагає всю увагу на себе, постійно очікую від оточуючих схвалення.
Самооцінка в неї, я б навіть сказала б, завищена. Вона так і говорить, що вважає себе найгарнішою, найрозумнішою і т.д.
І ці її постійні змагання: ходить на гімнастику і якщо нагороду отримує не вона, то істерика. Якщо комусь зробили комплімент, а не їй - істерика .
Змагання з усіма: друзі, одноклассники і навіть ми з чоловіком.
Я була збільшила губи, так вона ридала, що тепер я гарніша ніж вона.
Чоловік швидше з'їв вечерю, то психує, що не вона.
Вона має перша зайти в ворота школи, в неї має бути найгарніший одяг і т.д.
Я розумію, що йде від сім'ї, але, мені здається, ми робимо по максимуму, щоб такого не було.
Ми не говоримо, що вона найгарніша, ми просто говоримо, що вона гарно, розумна і т.д.
Я завжди кажу їй, що вона не краще і не гірша інших, вона просто ІНША, бо всі люди різні.
Я говорю їй, що бути всюди найкращою не обов'язково, достатньо знайти, щось одне, в чому ти сильний.
Я говорю не порівнювати себе з іншими, а порівнювати тільки з собою раніше (раніше ти не могла читати, а зараз гарно читаєш і т.д.).
Ми не порівнюємо її з іншими, не вимагаємо гарно навчатися, не очікуємо якихось висот на гуртках (вона відвідує гімнастику і театрального).
Ми говоримо що любимо її дуже дуже часто, і що любимо просто так, а не за щось і що завжди любитимемо.
Але чим далі тим гірше.
Це помічаю я, мій чоловік, оточуючі.
Вона справді дуже егоїстична, самозакохана, але в той же час, дуже залежить від думки оточуючих.
Їй постійно треба схвалення.
Треба щоб на неї дивилися, її слухали, нею захоплювалися.
Вона одна дитина в нас, ми її любимо, піклуємося про неї, але в той же час можу сказати, що я сувора мама.
Не в плані навчання і бути найкращою, а в плані поведінки, здоров'я і виховання.
Я люблю свою дитину, але порушувати чужі кордони їй не дозволяю.
Чому так склалося, чому вона так себе поводить?

Вопрос от: Анастасія ; Возраст: 31

понравился вопрос?

Подберите детского психолога онлайн или в городах Украины.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

06-06-2025 00:09:04Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 382789 для Валентина Михайловна

Доброго вечора.
Дякую за відповідь.
Сувора мама - означає, що моя донька має рамки поведінки, за які я не дозволяю їй виходити. Головними критеріями є її життя і здоров'я (будь яка поведінка, яка загрожує її життю і здоров'ю неприпустима для мене. Тобто я сильно ругаю і можу вводити якісь санкції якщо вибігає в бік дороги, наступає на люк і т.д.), повага до кордонів інших людей (я ніколи не змушую віддавати свої іграшки, але і забирати чужі не дозволю, ображати інших не можна, в тому числі і мене з чоловіком).
Стосовно самооцінки, то не можу відповісти однозначно, мені важко розуміти себе і об'єктивно судити щодо своєї самооцінки.
Звичайно я порівнюю себе з іншими, але подумки, не в слух. При донці я себе ніколи ні з ким не порівнювала.
Ну це по трохи почало з'являтися десь рік тому, а зараз вже прям дуже яскраво виражено.
В Англії ми з її 2,5 років (вже три роки).

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

27-05-2025 Токсичная мама

12-05-2025 Маниакальное отношение к ребенку

07-05-2025 Боюсь обидеть родителей

29-04-2025 Сын не хочет развиваться

16-04-2025 Не можу прийняти поведінку і спосіб життя сина

28-02-2025 Как научиться выполнять роль дочери?

25-02-2025 Дратує моя мама

28-01-2025 Дорослий син не спілкується з батьками

15-01-2025 Межі у вихованні дітей

06-01-2025 Як змусити батьків дати мені жити вільно

Answer 1 · 2025-06-05 09:51:33

Можете подробнее объяснить, что значит вы суровая мама?
Как у вас самой обстоят дела с самооценкой, сравнением себя с другими и всего, что вы описали про дочь?
Всегда ли дочка так вела себя или началось с какого-то возраста?
Как давно вы в Англии?

score 2 · Answer 2 · 2025-06-05 10:43:02

Доброго ранку, Анастасіє!

цитата:

Чому так склалося, чому вона так себе поводить?

Відчувається ваше хвилювання за дочку. Через те і шукаєте відповіді на складне питання, адже, напевно, розумієте, що описані вами прояви поведінки дочки можуть мати в подальшому погані для всіх наслідки. Щось в неї відбувається схоже на прагнення за рахунок успіхів, перемог, конкуренції відчути свою цінність і унікальність. А ці прояви впритул можуть бути наближені до зародків нарцисичного радикалу.

На ваше питання важко дати коротку відповідь. І тим більше на основі доволі обмеженого матеріалу щодо психотипу батьків, тобто вас, атмосфери в сім'ї, пануючих правил і норм, наявних і прихованих послань дочці. Все, що ви навели в дописі, маємо визнати, є суб'єктивним, що ви звикли сприймати саме так, помічати саме те... Водночас з великою вірогідністю є чимало такого, що не потрапляє у поле вашого зору. До чого я, власне, веду?
Щоби проаналізувати можливі причини поведінки дочки, потрібно з вами і вашим чоловіком спілкуватись безпосередньо. Краще вживу, проте підходить і онлайн-формат.
На цьому етапі можуть бути лише сирі припущення. А який від них зиск? Вам же, сподіваюсь, потрібен результат(!) Який, на мою думку, може бути забезпечений реконструкцією відносин у сімейній системі. Тобто мова, передусім, йде про співпрацю психолога з вами, батьками дівчинки. І лише згодом можна буде підключати дитячого психолога до взаємодії безпосередньо з вашою дитиною.
Усе інше буде, по суті, рухом манівцями.

Відредаговано автором 05-06-2025 10:45:27

score 2 · Answer 3 · 2025-06-05 11:14:07

Доброго дня.

Для дитини такого віку егоцентризм - це нормальна поведінка. Гірше, коли його немає. На мій погляд, не можна сприймати пятирічну дитину як сформовану особистість. В цей період більшість проявів - це наслідок сценаріїв, в яких дитина існує з батьками. На інших оточуючих проецюються відносини з матір'ю та батьком (чи іншими значущими дорослими).

Для такого віку притаманна потреба в любові від батьків і уся поведінка, це прояв того, як дитина баче змогу цю любов отримати та утримати. Ваша донька, скоріш за все, вважає, що їй треба бути найкращою, щоб ви її любили. Інколи, щоб дитина відчувала себе любимою, треба пошукати спосіб, у який вона може сприйняти це. Нажаль, для деяких дітей слова не працюють.

По перше, я б з'ясував, чи на насправді йдеться про любов, чи може актуальніші інші потреби, безпека, наприклад.

Друге питання, як у Вас та Вашого чоловіка з самореалізацією? Можливо, ваше відношення до цього впливало на формування у доньки відповідної поведінки.

Третє. Я б пошукав би форми, у яких Ви можете проявляти любов і донька зможе їх сприйняти.

Звертайтеся, якщо зацікавитесь. Щасти Вам.

Відредаговано автором 05-06-2025 11:22:41

score 1 · Answer 4 · 2025-06-05 18:12:28

Вітаю, Анастасія.
« Я розумію, що йде від сім'ї, але, мені здається, ми робимо по максимуму, щоб такого не було.»
Дитина народжується зі своїм набіром якостей, але що з того всього активується, в більшій мірі залежить від батьків та умов, в яких вона знаходиться. Тому, не можна сказати, що ви або ваш чоловік винні в тому, що ваша донька себе так поводить, це скоріше, комплексна проблема, яку треба розглядати як результат дії всієї родини + вплив школи.
Але, я б звернула увагу на деякі речі:
«Я завжди кажу…», «ми просто говоримо, що…», «Я завжди кажу їй що…»
Я, звісно, можу помилятися, але в мене таке відчуття, що дитина дуже « завихована «. Ви так намагаєтесь гарно виховувати донечку, що аж занадто. Ось, вона й намагається бути найкращою, щоб відповідати вашим старанням бути гарною мамою ( батьками? Може й батько теж хоче бути найкращим для своєї доньки). Тобто, вона відображає результат ваших зусиль.

«Їй постійно треба схвалення»
Як ви це розумієте?
У вас в родині прийнято тільки схвалювати один одного? Ви сварите доньку? Виказуєте невдоволення чоловіку або він вам?

«Чому так склалося, чому вона так себе поводить? «
Відповідь на це питання неможливо дати, спираючись тільки на ваш лист. Це будуть якісь наші припущення, не більше. Тому, бажано поспілкуватися з вашим чоловіком та донькою ( можливо он- лайн), щоб мати більш повну картину. До того ж, знати причину поведінки, автоматично не приведе до її зміни на ту, яка вас влаштує. повинна бути проведена певна робота в родині, в результаті якої можливо розраховувати на бажаний результат.

Марта Калина психолог · Answer 5 · 2025-06-06 19:13:24

Добрий день! Психологія виховання дітей 5 років – це вивчення того, як розвиваються пізнавальні, емоційні та соціальні навички дитини у цей період, який часто називають «кризою 5 років» і яка проявляється у всіх по-різному і в різний час. Якщо казати про граничні терміни, то тривати криза може протягом від декількох тижнів і місяців і навіть до року. У цей час дитина:
• стає більш самостійною;
• активно досліджує світ та виявляє свою індивідуальність (егоцентризм -це норма);
• активно проявляє свою незалежність;
• може бути примхливою;
• може виявляти небажання слухати.
Найголовніше при цьому – не показувати дитині, що вас «чіпляє» її поведінка, інакше в подальшому вона буде діяти по-своєму назло вам. Все поступово зміниться і нормалізується, якщо ви не будете акцентувати увагу на її поведінці. Створіть правильний настрій, будьте терплячими, забезпечте співчуття і сприяння дитини.
Не менш важливо спілкуватися з донькою на рівних. Саме це є демонстрацією того, що ви бачите в ній не тільки дочку, а справжнього друга. При цьому потрібно пам'ятати, що криза дитини в 5 років - це найчастіше випробування нервів батьків на міцність.
А ще навчити її програвати. Навичка програвати – це вміння адекватно реагувати на невдачі та програші, є важливою складовою психологічної стійкості та успіху в житті. До 5–6 років батьки можуть лише пробувати закладати фундамент такої навички.

Донька постійно порівнює змагається з оточуючими