Зриваюсь, нервова

Добрий вечір, Маю проблему-сама не можу розібратись чому так робити не треба. Мені 33роки маю чоловіка 2 дітей 9 і 2 роки, живемо в квартирі з батьками. Я кожен день намагаюсь поприбирати в квартирі все пороскладати на місця адже є діти....і ця уборка займає 3 год часу бо разом з тим ще менший вєчно ниє, сам гратися не хоче.Поприбирала, погуляли,покормила, вложила спати і йдеш готовити їсти, то старший прийшов то тому наготовила нагріла , і заганяєш уроки вчити поки той на уроки настроюється ниє,то той встав...уроки вчимо з старшим той на голову лізе .....зриваюсь на старшому якщо я пояснюю а він не може зрозуміти алементарного чи літає в мріях...зриваюсь на меншому , бо лізе завжди і коли роблю роботу уборка готовка хоче уваги а я маю свою роботу, коли годину вложую спати-
сама вже сил нема а тому дай ще гратись, зриваюсь за найменше криве слово наадресучоловіка на батьків. Мій тато впевнений що якби не вони то б ми нічого не мали, хоча в чоловіка золоті руки як щось поладить то він....нам ніхто не подарив ні машини ні будинку все самі, хоча допомога від мами є незначна,але далеко не машина....якби не вони тоб ми здохл так він каже, хоча дохід вищий у два рази за їх спільний.... чоловік прийде з роботи поїв і на диван, вєчно ходиш гавкаш-подивись за меншим, подивись - він не хоче бути зі мною -чую це. Прошу повчи з меншим уроки то зробить так що за 2хв дитя плаче і хрче зі мною вчити урокі, з меншим так само, крикне....скрізь я маю бути і уроки і уборка і готовка...мама хоть і дивиться за малим але після того дивіння поки шва доведу, то в тумбочці менший зробить мерву-перескладую, то крихт по квартирі тьма -пилосошу, мию поли....Я сама мамі кажу що то вона в голову вклала що в хаті має бути прибрано і їсти наготовлено, от і ці 2 пункти стоять на 1місці. а як змінити не знаю в голові не вкладається.
Ще за старшого переживаю, замітила вже 2 рази що хоче з супермаркету пронести не оплативши товар(можливо кажу що не завжди можу все купити бо дорого чи нема грошей).