Доброго дня! Не можу построїти стосунків. Мої стосунки з хлопцями відбуваються по одному сценарію, тільки починається спілкування, а я вже бачу чим все закінчиться, за останій рік, вже вдруге ситуація доходить, що спілкуюся з хлопцем 2 місяці, і ми вже почали думати про те, щоб закінчити стосунки. Коли вмене зявляються стосунки, то мені дуже хочеться уваги, побільше спілкування, а от напр.зараз хлопець може подзвонити раз в день, до моїх прохань в увазі дуже негативно відноситься, одразу конфлікт, говорить, що зайнятий, хоча я знаю, що вільний час він має, а я не можу зрозуміти як можна побільше про один одного взнавати, коли ми живемо в різних містах і не маємо змоги часто бачитись, але ще я бачу, що є вмене якась така постійна потреба в ньому, хоча я не можу сказати, що вмене на даний час є до нього якісь серйозні почуття. Хлопець на початку ще знайомства говорив, що закохався з першого погляду, а останім часом постійно в роздумах, говорить, що сам не знає, чи йому потрібні такі стосунки, тому що в нього є вже негативний досвід у шлюбі. Говорить, що я його постійно вчомусь звинувачую, що мені постійно щось не подобається, що я вимоглива, давлю на нього, говорить, що в нього таке враження, що ніби я навмисне, напр.з увагою роблю скандали, але насправді я просто дуже мучусь від того, що мені дійсно не хочуть приділити уваги. Я просто вже втомилася постійно займатися самокопанням, мені хочеться мати нормальні стосунки, сімю, але я бачу, що з кожною людиною одне ж і те саме, тому це нереально і від цього мені ще гірше. Дякую!
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Віта, добрий ранок! Щоб зрозуміти, чому Ви не можете побудувати стосункиз хлопцем і як Вам допомогти, треба розібратися у причинах, по-перше. Які стосунки були між Вашими батьками? По-друге, Ви домінуєте, звинувачуєте - це не здоровая стратегія, якщо так намагатися наблизитися до людини, то це не призведе до зрорових стосунків. Що Ви знаєте про співзалежність? На цьому сайті я опубліковала статтю на цю тему, почитайте. Норвуд"Жінки, що люблять сильно" - почитайте. Але краще попрацюйте над собою з психологом, чи є у Вас така можливість?
Дополнение от автора вопроса·
Дякую за відповідь. Батьки пішов до іншої жінки, коли мені було 13 років, а до того батьки постійно сварилися, що і стало наслідком моєї нарушеної нервової системи. В мене, напевне, і до батька привязаність така була, я його дуже любила, я дитиною була плаксивою, мене легко образити, та і зараз таке є, а він проявляв до мене тепло, обіймав, чого не було від мами. Відтоді як він пішов, ми підтримуєм стосунки, але вони важкі, чесно кажучи, я стала бачити, що хлопці схоже ведуть зі мною себе з моїм батьком, він за життя так і не прийняв мене такою як я є, якщо я з його думкою згоджуюсь, нічого проти немаю, то все добре, а якщо щось не по його, то він може розказати так само, що ти нічим не довольна, нічого тобі не подобається, хоча характером ми схожі, може говорити по телефону і вибивати, пропасти на кілька місяців і знов обявитися, це схоже на те, як веде зі мною теперішній хлопець. Книгу я нещодавно прочитала, яку Ви рекомендуєте, я там побачила схожі ситуації зі мною, але якось не зовсім можу сама проаналізувати свою ситуацію. Про психолога я сама думаю, але не знаю чи зможу витримати цю роботу з ним в моральному плані, бо я розумію, що це буде дуже довго, а вмене на даний час такий стан, що мені нічого не хочеться, а для змін потрібні сили і багато працювати. Але і розумію, що моє життя геть розвалене, немає ні роботи нормальної, ні справжніх друзів, а стосунків взагалі не буде, бо я ж не можу другу людину заставити бути зі мною.
Здравствуйте, Вита!
Хотите перемен, но не хотите ничего делать для этого?
А Вы рискните попробовать, вдруг Ваша разваленная жизнь начнет потихоньку налаживаться.
И не обязательно работа с психологом будет очень долгой, начните и сделайте первый шаг навстречу себе.
Всего Вам доброго!
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.