Доброго дня, Елизавета.
До 3-4 років у дитини формується базова надійна прив'язаність, що є основою для побудови гармонійних стосунків і довіри до світу. Чим краща буде ця прив'язаність, тим впевненішою та щасливішою буде Ваша дитина у майбутньому. Це цілком нормально, що Ваша дитина так реагує на незнайомців, адже Ви її батьківська фігура - символ безпеки. Далі, із віком, вона інтегрує цю позитивну, безпечну батьківські фігуру у структуру своєї особистості та менш безболісно переживе сепарацію від Вас. Було б "ненормально", якби дитина одразу бігла до незнайомців і просилася до них на руки, а Вас уникала; конформна, поступлива, тиха дитина (уникаюча прив'язаність), або ж якби дитина кричала і плакала, коли Ви йдете, а коли Ви приходите на її прохання, то уникала б Вас, вигиналася у Ваших обіймах чи пручалася (амбівалентна прив'язаність). Якщо говорити про ігри, то є таке поняття у цьому віці як "ігри поруч". Зараз Ваша донька у тому віці, коли вона починає усвідомлювати, що ви - дві автономні особистості, а не єдиний організм, і їй стає страшно, саме тому, вона перевіряє чи Ви є поруч. Зараз Ваше завдання - це емоційно пітримувати дитину (заспокоювати, співчувати і т. д,) і давати їй увагу, бути поряд, коли вона цього потребує.
І забудьте про поняття "розбалували, приручивши до рук" - ця теза зробила багатьох людей нещасними, адже вони не доотримали у сензитивний вік тої любові і підтрики, якої потребували.
Так, звісно, іноді бувають такі ситуації, коли Ви не можете бути поряд, тоді важливо включити сюди батька, як іншу фігуру-замінник, яка б заспокоювала доньку.
Звісно, було б добре, якби Ви ще додатково очно проконсультувалися із донькою у дитячого психолога.
Ответ отредактирован автором 24-06-2020 11:08:41