Як співіснувати з тривожними родичами

Question

Доброго дня! Дуже прошу про пораду.
Виснажена постійним емоційним тиском свекрухи. Вона дуже тривожна, всюди бачить небезпеки і тому намагається все контролювати: свою сім'ю, нашу, і, навіть, наших рідних і знайомих. Дає рекомендації щодо релігії, раціону, гігієни, стосунків з чоловіком та іншими, лікування, політики,  тощо і, хоча й не живе з нами, кожного дня по годині випитується звіт як пройшов день. Я дякую, але натякаю, що ми самі можемо у всьому цьому розібратися. Але вона не приймає відмови і тисне доти, доки не досягне свого, або поки не буде грандіозного скандалу. З найабсурнішого - вона намагалася змусити мене не називати чоловіка скороченим іменем, а лише повним, бо, на її думку, скорочене звучить як кличка для собаки. Я спочатку віджартовувалася, але вона почала піднімати це питання постійно, потім зі мною прийшла поговорити на цю тему сестра чоловіка, а потім вона подзвонила чоловіку і вимагала, щоби він на мене вплинув. Чоловік намагається робити видимість нейтралітету, але під тиском мами майже завжди стає на її сторону і винувато просить мене не поглиблювати конфлікт. 
Я втомилася так жити. Спочатку намагалася їй щось доводити, навіть апелювала до священника (свекруха дуже релігійна), який нас вінчав і давав настанови батькам, щоб вони не втручалися, поки їх не попросять, але все марно. Вона не визнає, що тисне на нас і вважає, що ми просто не розуміємо глибини проблеми. Причому ми, це не тільки я і чоловік, а й мої батьки, наші спільні друзі, начальство і т. д.
Як уберегти себе від тиску? Як реагувати з мінімальною шкодою для себе? Помітила, що кожного разу, коли маю з нею справу, відчуваю велике роздратування, яке не можу приборкати. Зараз я навіть вдалася до стратегії сприймати її як хвору людину, яку варто пожаліти. Стало трохи легше сприймати її випади, але ж це не вихід, бо кожного разу, коли вона переступає межу, спрацьовує якийсь інстинкт самозбереження і це роздратування перемагає.
Буду вдячна за відповідь. Їдемо на 2 тижні до них з візитом ввічливості і я боюся, що витримати це буде непросто.

Юрий Змиенко · Answer

Доброго дня! Все що ви описали (дуже добре описано і чітко) говорить про те що дійсьно свекруха не розуміє границь, а отже постійно їх порушує. Любі доводи будуть даремні. Від вас залежить ваше самопочуття, яке ви описали як інстинкт самозбереження, що говорить про втрату відчуття самообладанія. Іншими словами це насильство над психікою. В таких випадах варто виходити з "монологу" свекрухи. Важливо максимально відновити свій простір, будь які поступки призведуть до порушення границь. З такими людьми дійсьно складно, тому спілкування з ними не можливе. Важливо не втратити себе і свою позицію.

Алексей Андреевич Ромащук (Николаев) · Answer

Здравствуйте. Воспринимать вашу свекровь, как сумасшедшую это хороший вариант. 
Как отстаивать свои границы? Почитайте об ассертивном поведении. Не встрявайте в споры, не защищайтесь и не нападайте на неё. Когда чувствуете, что нарушают границы требуйте своих желаний прямо и без вариантов. Вы ведь взрослый человек!
Если будет тяжело, подумайте о работе с психологом.

Валентина Жемчужникова · Answer

Вам не нужно отшучиваться, намекать, привлекать священника и тп непрямые уловки, чтобы свекровь как-то поменяла свое поведение. Все, что нужно делать, это четко, ясно озвучивать свои границы, не поддаваться на ее скандалы, давление и попытки за вас что-то решать. При чем не один раз сказали, и надеяться, что вот теперь все будет по другому. Увы, не будет. И отстаивать ваши границы нужно регулярно будет. Да, будут обиды,манипуляции, но зато оградите себя от ее вмешательств. Не останавливается и давит - прекращаете разговор, заканчиваете визит и уезжаете, пока не начнет вести себя в отношении вас по другому.
С мужем важно тоже договориться, чтобы не давил на вас и не требовал, чтобы вы уступали.
К сожалению, других способов отстоять свои границы нет

Оксана Сенченко · Answer

Доброго дня, Анна.
На скільки я зрозуміла, Ви живете окремо від батьків чоловіка і це вже добре. А тепер щодо меж: так, вона дійсно їх порушує і Ви маєте право на неї гніватися (власне гнів - це еволюціно закладена емоція, що допомагає нам відстоювати свої межі). Водночас, дуже важливо не лише конструктивно вивільнювати гнів, але і позбавитися джерела фрустрації. 

[quote]Я дякую, але натякаю, що ми самі можемо у всьому цьому розібратися. [/quote]
Іноді потрібно говорити не "натяками" і жартами, а прямо тому, що деякі люди просто не розуміють.

[quote]Але вона не приймає відмови і тисне доти, доки не досягне свого, або поки не буде грандіозного скандалу. [/quote]
А можете, будь ласка, детальніше описати Ваш останній діалог, що перейшов у скандал (насправді дуже важливо як саме Ви подаєте повідомлення).

[quote]потім зі мною прийшла поговорити на цю тему сестра чоловіка, а потім вона подзвонила чоловіку і вимагала, щоби він на мене вплинув.[/quote]
Цікаво, що у ваші стосунки залучається ще одна особа. А сестра тривожна також? Які у Вас з нею стосунки?

[quote]Чоловік намагається робити видимість нейтралітету, але під тиском мами майже завжди стає на її сторону і винувато просить мене не поглиблювати конфлікт. [/quote]
А яких конкретних дій Ви б хотіли від чоловіка у цих ситуаціях із мамою? Особисто його влаштовує таке втручання мами, він не гнівається? А Ви казали чоловікові, що Вам сумно і Ви гніваєтеся, що він захищає маму, а не Вашу сім'ю від її втручання?

[quote]Зараз я навіть вдалася до стратегії сприймати її як хвору людину, яку варто пожаліти. Стало трохи легше сприймати її випади, але ж це не вихід, бо кожного разу, коли вона переступає межу, спрацьовує якийсь інстинкт самозбереження і це роздратування перемагає.[/quote]
Хороша стратегія, однак помітно, що її не вистачає на довго. Перш за все, Ви маєте спочатку домовитися із чоловіком скільки разів на місяць Ви будете підтримувати контакт зі свекрухою (наприклад, 1 раз на місяць, 10 числа з 18:00-18:30). Після цього говорите матері, що вам важливі ваші стосунки, однак, останнім часом, ви відчуваєте якесь напруження, гніваєтеся і це призводить до скандалів і їхнього погіршення. Як наслідок, ви обоє вирішили, що будете зідзвонюватися із нею (рішення). 

Рекомендую Вам почитати книгу Виктории Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать" (вона є у вільному доступі в інтернеті).

[quote]Їдемо на 2 тижні до них з візитом ввічливості і я боюся, що витримати це буде непросто. [/quote]
Скажіть чоловіку про своє хвилювання і попросіть його про підтримку. Крім цього, Ви мжете завжди поїхати звідти, якщо Ви відчуватимете надмірне напруження - Вас ніхто не змушує.

Ольга Владимировна Головченко · Answer

Анна, добрый день!
Ваши переживания вполне оправданы. Ваша свекруха должна жить своей жизнью, а не Вашей. Есть ли у нее свои отношения с мужем? Вы четко должны обозначить свои границы, даже, если это вызовет скандал, чтобы сохранить свою семью

Татьяна Дмитриевна Рощина · Answer

Добрий день! Ви все вірно робите і гарно розумієте. Навіщо Ви ідете до свекрухи аж на 2 тижні? Ставте межі чітко і зо
Розуміло. «Дякую, ні». «Дякую, у мене своя думка». Почитайте про асертивну поведінку. Не виправдовуйтесь. Вдачі Вам!

Соломия Лехицкая · Answer

Доброго дня, Анна

Дуже схоже, що є проблема знаходиться не тільки у ваших стосунках зі свекрухою, але й ваших стосунках з чоловіком. Схоже, він ще не перервав "психологічної пуповини" з мамою і не може відстояти ні себе, ні вашу сім'ю. 

Тут важливо зрозуміти, з яких причин ви в таку сім'ю потрапили, адже, очевидно, що якщо чоловік до тепер боїться своєї мами, то так було і до одруження. Думаю, вона так само намагалася впливати на вас до оруження і це було помітно. Такі питання потрібно вирішувати і обговорювати до вступу в шлюб, тоді проблем менше.

Тим не менше, є те, що є. Вам потрібно зараз вчитися будувати і відстоювати свої особисті границі. Як бачите, стратегія з віджартовуваннями не діє, отже потрібно пробувати щось інше. Думаю вам варто звернутися до психолога і разом з ним це пропрацювати. 

Можна зараз багато поганих слів сказати про  вашу свекруху, але це нічого у вашому житті не змінить. В житті завжди щось відбувається, важливо те чи вміємо ми з цим справлятися.

Скажіть, як робили ваші батьки, коли потрібно було комусь відмовити і хтось намагався порушити границі?Ответ отредактирован автором 08-07-2020 21:11:44

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Як співіснувати з тривожними родичами

Ответы психологов