Доброго дня, nik838.
цитата:
Когда у меня нет на это настроение я отказываюсь. И в ответ получаю: "-почему ты такая грустная?"(именно этот момент меня очень раздражает. Так, что я хочу уйти).
Таке враження, що подруга хоче Вас підтримати, проте дає не ту підтримку, якої Ви б хотіли від неї + Ви не говорите, якої конкретно підтримки Ви б хотіли.
цитата:
(кажется, это лицемерие с какой-то стороны).
З чийого боку?
цитата:
то у меня появляется гадкое ощущение, что я должна быть на её месте, в центре внимания, и с головой увлеченной в диалог.
Ваше відчуття цілком нормальне - воно сигналізує про те, чого Вам не вистачає. Як думаєте, чого саме: прийняття, переживання радості і щастя тощо?
цитата:
В этом году между родителями иногда были ссоры (раньше так часто никогда не было) на меня это влияло не лучшим образом. Я сидела в комнате и мне хотелось плакать. Но я в такие моменты успокаивала себя(ведь придется объясняться, почему глаза красные) и мне становилось легче.
Дуже співчуваю Вам. Скажіть, будь ласка, а чому Ви не хотіли, щоб батьки дізналися, що Ви плачете і сумуєте? Що могло б статися найгірше? Через що, найчастіше сваряться батьки? Як думаєте, що спровокувало ці сварки (якісь стресові події чи кардинальні зміни)?
цитата:
Ещё в последнее время я очень хочу обнять кого-нибудь, кого люблю и долго так сидеть, растворяясь в этом моменте (когда я написала это предложение у меня появился ком в горле и захотелось плакать). Также я заметила, что мне становится очень приятно, когда кто-то до меня докасается.
Помітно, що Вам не вистачає прийняття і підтримки. Де б Ви їх могли отримати (обійми, хороші слова тощо)? Так само, Ви можете взяти подушку і уявити що вона - Ви маленька, а потім міцно обійняти її та говорити хороші сллова (цю вправу бажано виконувати кожного дня).
цитата:
Я хочу общаться с людьми, громко и искренне смеяться. Иметь много друзей и испытывать любовь к жизни и ко всему, что меня окружает.
Мені здається, що проблема у тому, що Ви не дозволяєте собі посумувати і попросити підтримки, коли Вам сумно. Без суму Ви б не розуміли, що таке радість. Для того, щоб відчувати радість, необхідно, спершу, звільнити свою "внутрішню вазу" від інших почуттів, щоб можна було її наповнити новими. Зараз Ви перебуваєте у середовищі, де Ваші батьки постійно сваряться і це нормально, що Ви відчуваєте сум та гнів - не блокуйте це. Мені здається, що коли Ви говорили "хочу бути на її місці", то мали на увазі її веселість та безтурботність і, можливо, її сім'ю.
Якщо у Вас є можливість - зверніться індивідуально до психолога або шкільного психолога.