Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 34 минуты тому: «цитата: «уміння проявлятись в світі людей таким чином, аби будувати сталі і здорові стосунки.» От з цим маю проблему. Раніше вміла будувати дружбу, і стосунки з колегами, а здоро»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 1 час тому: «Вітаю «Мені останнім часом здається, що я щось у житті втратив, хоча може це і смішно звучить (тому що не був одружений і не маю дітей» Можливо, вам не здається. На мою думку, ц»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 час тому: «Вітаю! цитата: «Я майже в усіх життєвих питаннях керуюсь своїм "звіриним" відчуттям.» Щодо Вашого "звіриного" відчуття - маю припущення, що його налаштування в чомусь хибні. Було»
Вопрос от: Анна Возраст: 17

я страшная и у меня нету друзей

здравствуйте, не знаю с чего начать. это все началось несколько лет назад. меня бросила подруга и с тех пор у меня нет друзей. я всю жизнь была стеснительной, но сейчас я очень боюсь говорить с людьми, меня трясет и живот скручивает, когда мне предстоит контакт с человеком, особенно сверстником. меня пугает общение, но я хочу общаться) кроме школы я никуда практически не хожу. в школе не хочу ни с кем общаться, потому что они все мне не интересны и противны. у нас очень не дружный класс. еще у меня проблема, что я не могу общаться с кем-то при родителях. когда я пытаюсь с кем-то разговаривать, мама всегда скажет "ой, она как обычно стесняется" меня это очень бесит. они не понимают, что я просто не могу, у меня ступор начинается. я в 11 классе и подавать заявки буду исключительно в другие города, чтобы сбежать от контроля мамы и научиться общаться, повзрослеть. но что если не получиться? мне кажется я не интересна людям.
еще сомнения на счет внешности. когда я прихожу в школу, я считаю себя толстой не красивой серой мышей. постоянно сравниваю себя с одноклассницами. но когда я вне школы, я чувствую себя нормально, считаю себя даже красивой.
я ненавижу свою школу и одноклассников. меня не буллили, я просто их не переношу.
вы знаете, у меня поменялся стиль в одежде, но в школу я эти вещи носить не могу, наверное боясь осуждения? хотя куда угодно, будь то репетитор, поход в гости или просто поход по магазинам, то я ношу эти вещи без боязни и даже чувствую себя красивой.
еще дело дошло до такого абсурда, что когда я прихожу с хвостиком, а девочки с распущенными волосами, то я чувствую себя еще страшнее.
еще забавная ситуация. я, видимо, понравилась своему однокласснику. он мне писал и даже говорил, что я милая, но проблема в том, что в классе 7-8 он насмехался с моих зубов (они с рождения желтые), "ты что мочи выпила?" и смеялся, с тех пор он стал мне противен. тем более он совершенно не мой тип, я люблю темноволосых с карими глазами, а он блондин к тому же с голубым глазами :(
но это уже лишняя информация
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?

Ответы психологов

Доброго дня, Анна.
цитата:
я всю жизнь была стеснительной, но сейчас я очень боюсь говорить с людьми, меня трясет и живот скручивает, когда мне предстоит контакт с человеком, особенно сверстником. меня пугает общение, но я хочу общаться)

У такі моменти, які у Вас виникають фантазії? Що може трапитися найгірше?

цитата:
кроме школы я никуда практически не хожу.

А що Вас зупиняє сходити в театр, кінотеатр тощо?

цитата:
меня бросила подруга и с тех пор у меня нет друзей.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю ситуацію.

цитата:
мама всегда скажет "ой, она как обычно стесняется" меня это очень бесит. они не понимают, что я просто не могу, у меня ступор начинается.

Ви говорили своїй мамі, що Вас це засмучує і дратує і щоб вона більше так не робила?

цитата:
я в 11 классе и подавать заявки буду исключительно в другие города, чтобы сбежать от контроля мамы и научиться общаться, повзрослеть. но что если не получиться?

Дуже хороше рішення для сепарації. У Вас є внутрішній потенціал, адже Ви пишете сюди на форум. Я впевнена, що якщо Ви цього дійсно захочете, то у Вас все вийде. Крім цього, що має трапитися, щоб у Вас не вийшло?

цитата:
мне кажется я не интересна людям.

Або Ви сама відштовхуєте від себе людей, а вони не хочуть порушувати Ваші особистісні кордони, тому і не можуть Вас пізнати краще.

цитата:
мышей. постоянно сравниваю себя с одноклассницами. но когда я вне школы, я чувствую себя нормально, считаю себя даже красивой.
я ненавижу свою школу и одноклассников. меня не буллили, я просто их не переношу.

Розкажіть, будь ласка, детальніше, як саме вони Вас булерили.

цитата:
вы знаете, у меня поменялся стиль в одежде, но в школу я эти вещи носить не могу, наверное боясь осуждения?

Можливо.

цитата:
еще дело дошло до такого абсурда, что когда я прихожу с хвостиком, а девочки с распущенными волосами, то я чувствую себя еще страшнее.

Тоді приходьте з розпущеними.

Загалом, Вам необхідно працювати над Вашою самооцінко, самоцінністю та соціальними навичками і найкраще це робити спільно із психологом. У Вас є така можливість звернутися індивідуально?

Ответ отредактирован автором 16-11-2020 12:14:24

Дополнение от автора вопроса ·
мені здається, що я виглядаю смішно і недоречно.

справа в тому, що навчаюся я в місті, але живу за містом, мені просто немає чим добиратися в вихідні, тому, власне, я і хочу навчатися у великому місті, щоб дозволити це собі

коли я кажу мамі так не робити, вона дратується і все закінчується сваркою, але я вже звикла

можливості звернутися до психолога немає, хоч я просила маму мене записати, бо сама я навіть не знаю як це робиться)
цитата:
можливості звернутися до психолога немає, хоч я просила маму мене записати, бо сама я навіть не знаю як це робиться)

Як мама аргументувала відмову у зверненні до психолога? Так, як Ви ще неповнолітня (Вам немає 18 років), необхідна підтримка Вашої мами. Якщо говорити про те, як записатся до психолога, то це не проблема: зайдіть тут на сайті у вкладку "психологи", оберіть формат роботи (очно чи онлайн), оберіть Ваше місто, оберіть психолога, а після цього просто йому зателефонуйте і узгодьте час і дату. Також не забувайте, що у Вас є варіант звернення до шкільного психолога.

цитата:
коли я кажу мамі так не робити, вона дратується і все закінчується сваркою, але я вже звикла

Дуже важливо в якій формі Ви подаєте повідомлення і як його інтерпретує інша сторона. Почитайте в інтернеті про техніку асертивної поведінки та "Я-повідомлення". Наприклад, я зараз дуде сумую і гніваюся тому, що...

цитата:
мені здається, що я виглядаю смішно і недоречно.

Це вже запит на підвищення Вашої самооцінки і самоприйняття + припускаю, що тут додаткову роль відіграв травматичний досвід булерства, який також необхідно пропрацювати. В чому саме проявляється Ваша "недоречність"?
Дополнение от автора вопроса ·
мама каже, що то вигадки, що я просто хочу уваги. хоча я єдина дитина в сім'ї і та увага вже просто йде через край. до того всього, ще я маю окр, яке супроводжується всякими ритуалами, які я вже просто не контролюю. я ще декілька років тому просила мене відвести до психолога, через ці постійні думки про смерть, які самі приходили до моєї голови.

мені здається, що все, що я роблю смішно: сиджу, стою, сміюся, розмовляю. це все не так, не так як має бути
цитата:
до того всього, ще я маю окр, яке супроводжується всякими ритуалами, які я вже просто не контролюю. я ще декілька років тому просила мене відвести до психолога, через ці постійні думки про смерть, які самі приходили до моєї голови.

А це вже "тривожний дзвіночок", що Вам необхідно терміново звернутися до спеціаліста. ОКР Вам поставив психіатр (це його компетенція)? Після яких подій у Вас почали приходити думки про смерть?

цитата:
мама каже, що то вигадки, що я просто хочу уваги. хоча я єдина дитина в сім'ї і та увага вже просто йде через край.

Дуже сумно, що Ваша мама так вважає. А як тато? Він би міг Вас підтримати? Чи хтось з інших родичів?
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.