Проблеми з хлопцем

Дякую що відповіли. Дивіться на початку відносин був такий конфлікт що він типу вийшов від мене додому і як прийшов не написав що дома а зразу ліг спати я дуже переживала за нього він не брав трубки бо викл звук був. На ранок він приніс мені букет квітів під двері і цукерки. Він відчував свою вину. Зараз в нас більше конфлікти ну типу що в нього робота і вона важлива для нього і для мене даже кажется що важливіша мене , ми дуже починаємо сильно сваритись вже підключаються і маленькі конфлікти по друницях і заходимо в глухий кут. Ми пересварилися і полягати спати . І все а на наступний ранок наприклад він може взагалі не писати, або написати і як. Ніби нічого не було. Це і добре з тої сторони що не хоче продовжувати конфлікти, а і погано те що він даже не вибачився за свої слова образливі в мою сторону ,я вже мовчу про квіти і солодке шось. Ну типу такого. Миримось ми або я здаюсь і кажу що вже тихенько вибач мене, і тоді вже він вибачається і вроді як все норм. Або просто якось в один момент вроді перестаємо сваритись питаємо шо робити і т.д. Ще в нас таке що ми як ніби все старенькі баба з дідом. Шо він як до мене приходить в нас все банально як завжди. Ми лягаємо дивитись якийсь фільм далі або йдемо їсти, або в нас відбувається інтим. Після інстиму ми лягаємо спати або далі дивимось фільм. І далі він йде додому. Ми нічом не занімаємось цікавим, ми нічо не граємо, інколи можемо поговорити про шось і то таке про опще. Я не замічала між нами якість спільні теми. Ми може просто не замічаємо шось спільного.не раз просила щоб ми з ним сходити до психолога но він не хоче думає психологи до тіпа що ми психі. Я пояснюю що це може нам допомогти но все марно. Але я люблю його , і не хочу втрачати. І завжди як ми сваримось в кінці я питаю там " ми росхожимось" він ніколи не сказав ще "да" ,. Завжди або "ні" або " а ти як хочеш" ну тобто я бачу що він не хоче росходитись але ми не можемо витримувати ці сварки

Так ми не можемо відпустити один одного але розумієте в один момент наші сварки можуть дойти до максимуму і тоді вже ми як не старатись але просто почнемо ненавидіти свого один одного , я не хочу такого кінця. Я стараюсь даже зараз в ці хвилини згладити ситуацію яка між нами , але він не замічає своїх мінусів , тільки говорить за мою гордість і за мої слова.

В мене з моїми батьками все добре, їм подобається мій хлопець, я з мамою часом обговоюю наші проблеми що мені краще сказати , де промовчати а де говорити. В нього батьки розведені , є вітдим з мамою живе . В батька теж є інша жінка. В нього дуже складна мама , ну прям дуже. В нього теж з нею є конфлікти, в мами його з вітчимом є маленька спільна донечка і зараз вся увага на ній а син ( мій хлопець) ну принеси подай . Я розумію що треба допомогати мамі це однозначно. Але в неї великі запроси , це або вона його ревнує до мене або мене не взлюбила. Хоча в очі мені то посміхається . Його тато в бабуся мене люблять, завжди нами цікавляться в гості пригощають) а з мамою в нього складні стосунки. Я розглядала шо це може із-за його складного дивинства. Але всерівно яке б воно не було , я не можу терпіти таке сватвленя в свою сторону бо це перебор.