Отношения с матерью

Здравствуйте!
Вы взрослая женщина. Вы можете жить так как считаете нужным. И с тем с кем считаете нужным.
Вне зависимости от того, что об этом думают другие, в т.ч. Ваша мама.

Я не знаю как мне поступить, стоит ли мне ей верить и как быть дальше...ведь жить мне с ней ещё пару месяцев точно. Не выгонять же?

Вы ставите вопрос так, как будто, стоит выбор между мамой и молодым человеком.
Смело выбирайте себя.
Если бы стоял выбор между жизнью мамы и Вашей жизнью, чью жизнь Вы бы выбрали?

Доброго дня, Наоми.
Дуже Вам співчуваю, помітно, що мама пропрацьовує через Вас свої внутрішньоособистісні конфлікти і перенаправляє свій гнів зі свого колишнього чоловіка на Вас. Ви маєте право сумувати та гніватися, адже не отримували і не отримуєте тої підтримки і любові від батьківських фігур, які потребує кожна людина. Зараз вона несвідомо формує із Вами деструктивний симбіоз і лише Вам вирішувати, чи Ви це дозволите, чи ні. Ви маєте право на власне життя і Ви не прийшли у цей світ, щоб радувати свою маму.

Счастья по этому поводу я не испытывала, но и отказать ей не могла.

Чому Ви не змогли їй відмовити? Ви маєте право говорити "ні" та відстоювати свої особистісні кордони - це психологічно зріла позиція.

И тут я как будто попала снова в детство - то не ешь, туда не клади, я же все говоря ради твоего же блага.

На жаль, так, тому, що Ваша мама не хоче змінюватися.

Позже она стала настраивать меня против моего парня: страшный, глупый, бедный и т.д.
Сейчас она говорит много гадостей о нем, мол они с ним говорят и он ей это рассказал.

Ваша мама відчуває, що Ви не хочете йти в симбіоз, а вибудовуєте психологічно близькі стосунки зі своїм партнером - це її лякає, а як захист вона використовує гнів + припускаю, що Ваша мама проекту свій гнів на чоловіків на Вашого хлопця.

мол, зла она мне никогда не желала и в отличие от меня не врала мне никогда...

Однак її психологічне і фізичне насилля, на жаль, свідчить про протилежне.

Я не знаю как мне поступить, стоит ли мне ей верить и как быть дальше...ведь жить мне с ней ещё пару месяцев точно. Не выгонять же?

Ви маєте право відфільтровувати своє найближче оточення. Крім цього, існують не лише кордони Вашої особистості, але і кордони Вашої пари, які Ви маєте відстоювати. Ви можете запропонувати мамі альтернативу - піти в орендоване помешкання. Якщо мама і розгнівається, образиться або почне маніпулювати Вашим почуттям провини, то нагадайте собі, що Ви не несете відповідальності за почуття, бажання, поведінку, ставлення інших людей, а лише за власні.

Рекомендую Вам почитати для психоедукації книгу С. Форвард "Токсичные родители".

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Ответ отредактирован автором 21-01-2021 15:32:35

Доброго дня! Я згодна зі своїми колегами. Єдине можу додати, ситуація так склалася не випадково, бо випадковостей у цьому світі не буває. Це питання Вашої віри в себе,питання емоційного відокремлення від мами... Це питання Вашої психологічної зрілості, вірніше - екзамен. Якщо зараз підете за вимогами мами, чи не будете потім шкодувати і чи не станете ще сильніше не любити маму та і себе також? Мама може впливати на Вас до тих пір поки Ви внутрішньо залежні від її думки та її почуттів...І власне, не має значення, разом Ви живете чи окремо, має значення, як Ви реагуєте на свою маму... І це одними порадами навряд чи можна виправити.... Потрібно "пропрацювати" стосунки "мама-дочка" і дуже глибоко, можливо у тому числі, через "перезапис" дитинства та дитячих спогадів...

Ответ отредактирован автором 21-01-2021 16:28:20