Як реагувати на поведінку колеги?

Добрий день. Спробую написати докладно про ситуацію. Справа в тому, що до нас в охоронну фірму взяли нового співробітника (Вітю) ще влітку минулого року. Вітя прийшовши працювати був товариським, комунікабельним, приймав участь у різних святкових заходах колективу. Колектив його прийняв переважною більшістю співробітників, і я принаймні завжди намагався йому все прояснити, показати в роботі, загалом був чуйним до нього.
Але на роботі у нас є один із керівників, який любить робити всілякі підстави людям. Підстави бувають різного типу всім працівникам періодично, Вітю в тому числі теж іноді цей керівник піддьоргував. Отож відбулася наступна ситуація на свято Новий рік. За графіком на добове чергування мав бути я, але так як я чергував на Новий рік минулого року, ось цей керівник разом із ще одним начальником, прямо на корпоративному новорічному вечорі 30 грудня, вирішили поміняти мене з Віктором!Покликали мене на перекурі і сказали: Що ти ж минулого року на Новий рік працював, як це два роки поспіль? Зараз поміняємо тебе. Я казав, що мені все одно, можна не міняти! Але вони ні в яку не хотіли погоджуватись і сказали: Все ми так вирішили, це правильно! Після цього зайшовши всередину кафе начальники майже при всіх сказали: Що графік змінено, і на Новий рік чергує новенький. Вітя засмутився, промовчав і наступного перекуру пішов додому. Зрозуміло, що багато людей вже побудували плани на свято і це свого роду була підстава з боку начальства. Через два дні, коли я з ним побачився, я йому сказав, що це було рішення начальників. Але він мене особливо не хотів слухати і відповів: що мені пофігу, я переживу. Після цього через деякий час я почав помічати, що Вітя почав мене сторонитися, коли починається якась розмова з іншими співробітниками, де я присутній, то Вітя відразу виходить з кімнати, запитуєш його про щось то він відповідає -не знаю-, в очі при питанні не дивиться і якщо є можливість вийти з комунікації, намагається закінчити розмову. Іноді Вітя може зайти в кімнату і не привітатись, як би показуючи мою не значущість. Загалом, повне ігнорування з його боку. Те, що він образився я це зрозумів відразу, ігнорування помітив десь у лютому місяці, пізніше березень-квітень-травень червень, серпень вийшло так що ми не перетиналися в роботі через те, що охороняли різні об\'єкти. Але вересень місяць і працювати почали знову разом, а ігнорування залишилося. Це здалося для мене дивним, адже минуло девять місяців. До речі в подібній ситуації я теж був кілька років тому, засмутився, також був злим, але на начальство, а не на того співробітника, через кого мене поміняли чергуваннями на свято. І за два тижні я охолонув і забув взагалі про таку ситуацію. А Вітя виходить досі не відпустить цієї ситуації і зробив висновок, що у всьому винен я?
Додам інформацію може це важливо: Ми з ним однолітки 38 років. І Вітя до нашого колективу приблизно кожні три роки міняв місця роботи.
Запитання: З його боку це нормально? Як реагувати? Теж ігнорувати? Можливо, я гостро сприймаю таку його поведінку і мені просто треба його не помічяти? Підкажіть!