Доньці 3 роки і їй все не так

Настя, доброго часу доби!

Але вона така вперта

В усьому? Як давно? В яких саме питаннях вона іде всупереч тому, що Ви їй пропонуєте?

Я вже й розповідала за Діда Мороза, який дасть їй подарунок, якщо вона розповість вірш. І казала, яка б я була с татом щаслива і якби нам було приємно, якби вона розповіла цього вірша. Я вже котрий день стаю посеред кімнати і сама розповідаю цей вірш, а чоловік потім мені аплодую, хвалить і дає якусь цукерку.

І це дуже погано. Цим Ви вкладали в її мозок, що вона хороша лише тоді, коли робить те, що від неї очікують: розкажешь віршик - отримаєш подарунок, не розкажеш, то... що? Вона погана і не заслуговує на подарунок або цукеркуц? Тобто подарунок треа заробляти? Добре ставлення до себе треа заробляти?
І не лише це. Ви ще їй вкладаєте, що Ваше з татом щастя залежить від неї - коли вона робить те, що ви хочете...

А чому вона не хоче його вчити?
Взагалі-то для 3річної дитини соціалізація ще не притаманна. Тож спокушати її сценою та визнанням марна трата часу. Але прислухатися до дитини варто - це поперше. А по-друге, розуміти, що зара вона випробовує Вас з чоловіком - де Ваша межа, та як можна вами маніпулювати. Зара настає час ,коли доведеться робити неприємні речі - витримувати кордони, ставити дитину у рамки правил Вашої семї. А це вимагатиме покарання, коли дитина свідомо, наполегливо та зухвало їх порушує. ТАким чином Ви привчаєте її до порядку. А от як це робити - з цим теж треа розібратися, щоб не наламати дров.

Ответ отредактирован автором 12-12-2022 15:40:25

Доброго вечора, Настю!

Як бути, що робити?

Спочатку спробуйте подивитись зі сторони на вашу систему виховання - що і як ви реалізуєте, чиї бажання донькини чи переважно своЇ? Чи враховуєте її стан, емоції, потреби? Чи вмієте з донькою розмовляти спокійно, цікавитись причинами її вчинків і поведінки? Який власний приклад їй подаєте? І багато іншого.
От коли з'ясуєте і усвідомите, де схибили, де перетиснули, а де навпаки дали слабину, от тоді і визріє відповідь, що робити.

Я дуже її люблю, вона дуже весела, розумна і енергійна.

Мали б радіти, а натомість

Мене це страшенно злить, я зриваюсь, кричущі на неї , потім жалію і так по колу.

Поки не пізно, зверніться до психолога особисто Ви, адже не виправивши ситуацію, можна суттєво нашкодити дитині.

Вітаю!

"Що б ви краще зрозуміли що я маю на увазі, під вперта, наведу декілька прикладів. Бігає по холодній підлозі (на кухні) боса, ноги вже холоднючі. Говорю, давай вдягнемо тапки чи носки, в тебе ж ноги змерзли- захворієш. А вона навідріз, відмовляється, а якщо сама буду надягати, то й істерику влаштує. Зато в залі, де тепла підлога, бо там камін, може вдягти сама носки, зверху тапки і відмовляється знімати. Щупаю, ноги вже мокрі, бо ж жарко, але вона відмовляється знімати, бо треба ж все навпаки робити від того, що я прошу. Може зганяти мене чи чоловіка з дивану. Говоримо, чого ти мене проганяєш, я теж хочу відпочити. А вона каже, йди до себе на ліжко відпочивай. Ок, йдемо. Вона слідом біжить, каже, йди на диван. Ми кажемо, ні, ти мене проганяєш, я тут буду. Влаштовує істерику. І може так гуляти туди сюди багато разів. І що їй казати? "

Діти, то великі маніпулятори, а ваша донька вже навчилася дуже спритно вами маніпулювати. Виходить така гра, як дитина з дитиною, дорослі батьки йдуть за дитиною, а не навпаки.
Дитині потрібен дорослий, який зможе витримати свої кордони та негативні почуття дитини.
Яке ваше почуття штовхає вас на маніпуляції маленької дитини?
Раджу вам звернутися за допомогою до психолога.

Ответ отредактирован автором 12-12-2022 22:05:53

Я не знімає з себе відповідальність, але ж хіба не може бути такого, що в неї просто такий характер?

Харктер Вашої донечки зараз лише формується. Його базові речі на відсотків 70 сформуються до 5-7 річного віку. Тому саме цей ранній період дитинства так важливий для людини.
Тепер щодо характеру і темпераменту. У спадок від батьків дитина наслідує темперамент, тобто властивості нервової системи - її силу, або слабкість, її стійкість або лабільність, а також спрямування назовні або на себе. А от характер - це напрацьований дитиной контрманіпулятивний апарат. Такий набір рис, які виникають у відповідь на впливи батьків та інших значимих людей. І от до цього варто уважно придивитись.

Я лише питаю, як мені себе поводити з такою ХАРАКТЕРНОЮ дитиною?

Як? - любляче, мудро, з гумором, обігруючи її супротив Вашим очукуванням і бажанням. Це все приходить через експеримент. Готових рецептів не існує.
Варто також усвідомити, що в сімейній ієрархії батьки завжди будуть зверху дитини, бо вони встановлюють порядки і правила існування. Це в здоровій сім'ї. З віком права і обов'язки дітей мусять перглядатись у бік більшої свободи і, відповідно, більшої відповідальності.

Бігає по холодній підлозі (на кухні) боса, ноги вже холоднючі. Говорю, давай вдягнемо тапки чи носки, в тебе ж ноги змерзли- захворієш.

Навіщо лякаєте і пророкуєте, що захворіє? Дайте їй набути власного досвіду. А якщо не захворіла. то виходить Ви її обманювали, тому Вам потім немає віри. Чи не так?

Може зганяти мене чи чоловіка з дивану. Говоримо, чого ти мене проганяєш, я теж хочу відпочити. А вона каже, йди до себе на ліжко відпочивай. Ок, йдемо.

Чому йдете? На що при цьому розраховуєте? Здається, таким чином дозволяєте дочці продавлювати Ваші психологічні особистісні кордони, визнаєте її владу над Вами.

Отже, нагальною для Вас є завдання освоїти навички асертивної поведінки. Це означає уміння отримувати СВОЄ завдаки вимогам до інших, перебуваючи при цьому спокійнім і впевненим в своїх силах, без крику і покарань, маніпуляцій і агресивного тиску.
Будуть питання, як це це зробити - звертайтесь.

Ответ отредактирован автором 13-12-2022 10:18:02

В 3 года

поведінка дитини

зависит только

від батьків і того, що відбувається в сім'ї

!

такий темперамент у дитини

Темперамент - это врожденное, а характер формируется под воздействием социума.
И родители как раз и являются главными участниками формирования характера ребенка.

Просто така впертість в усьому.

Например, Вы можете как раз наблюдать, кто является образцом упертости для Вашей дочери -

Я вже котрий день стаю

Какой смысл Вам с этой же самой упертостью совершать одни и те же действия, если они не приносят желаемого результата?

що я маю на увазі, під вперта, наведу декілька прикладів

Остальные примеры больше описывают манипуляции дочери, а не ее упертость.

Поэтому чтобы Вы знали

як себе поводити

с дочерью, Вам надо учиться противостоять ее манипуляциям, а для этого - убирать те "крючки", за которые она Вас дергает (страхи и чувство вины) и развивать свою уверенность.
И менять себя, в частности - свою упертость.
Сделать это все можно только в индивидуальной психотерапии, так как общие советы на форуме не решат Вашу проблему.

А окрім методів м'якої заохочувальної дресури або криків через власне безсилля, допускається щось інше?
Хоча б у вигляді теоретичного варіанту.