Чоловік на війні

Добрий день.
Ваш чоловік зробив і робить кожен день героїчний вибір. Він бореться за нашу країну з ворогом. Велика шана і вдячність.

Як підтримати його і самій бути адекватною?

Він просить у вас підтримки?
Ваша задача себе зараз підтримувати, бо

Нерви просто на межі.

На роботу не хочу ходити, не хочу щоб мене про щось запитували і казали : «Все буде добре».

На роботу треба ходити. І якщо не хочете, щоб вас так підтримували, Скажіть як хочете?

Не впевнена, що можна підібрати правильні слова підтримки, бо хто зрозуміє цей біль?

Але пропоную вам залишатися серед людей і знайти місце для своїх переживань і емоцій.

Бережіть себе. У вас є ви, чоловік герой і син 14 років.

але не хочу там плакати а я буду!

Так це ж гарно, що є можливість поплакати. Не зупиняйте себе. Важко з кимось плакати , прийдіть на індивідуальну консультацію.
Ви знаєте скільки у нас не виплакано? Я реву періодично, і знаю, що ще там ревіть і ревіть...

Бережіть себе. Донці привіт. Чоловіку дяка

Знов відчуття страху та безпорадності, важко дихати! Протягом року немає спокою, поланів, життя на паузі з березня 2022 року(((
Як підтримати його і самій бути адекватною? Нерви просто на межі.

Доброго вечора. Те, що Ви зараз відчуваєте страх та безпорадність, цілком природньо в даній ситуації. Вам варто говорити про свої почуття, не тримати їх в собі. Можна звернутись до психолога для індивідуальної роботи, щоб отримувати підтримку від спеціаліста. І вже потім, коли у Вас буде більш спокійний і ресурсний внутрнішній стан, зможете підтримувати чоловіка.

Нерви просто на межі... мені страшно

Вам нужна помощь специалистов.

Если позволяют финансы, оптимальный вариант - это индивидуальная психотерапия.

Бесплатную помощь психологов можно получить в Центрах социальной поддержки семей, детей и молодежи.

Если совсем плохо - имеет смысл обратиться к врачу за медикаментозной поддержкой.

Вам надо беречь себя, так как Вы нужны своей дочери и мужу.

Добрий день! Зразу скажу, що ті почуття і стани, які ви переживаєте протягом останніх 10 місяців - це нормально. Так, ви дійсно відчуваєте страх, жах, відчуття безпорадності, важко дихати, відсутність планів, спокою і нерви на межі. Так, вам дуже, дуже, дуже страшно за чоловіка і ви боїтесь за його життя. В такій ситуації нормально відчувати і злість на чоловіка, бо він 8 березня 2022 року пішов у ТРО не обговоривши з вами цей крок. Злість на чоловіків, які в місті спокійно собі живуть. Злість на чоловіків ВПО, яких у вашому регіоні дуже багато. Усі ваші почуття, переживання, стани - нормальні у вашій ситуації. Так, ви зараз це так переживаєте, і вам здається, що може трапитись шось погане у майбутньому. Але, дяка Богу, ми не знаємо свого майбутнього, і можливо попереду нас щось чекає добре.
Дивіться. Чоловіки, що добровільно пішли у ВСУ і ТРО - їх об‘єднує мотив щось міняти, вони проактивні. Їх чоловіча риса - захищати, оберігати і впливати на процес. Ваш чоловік входить у «ідейний чоловічий клуб», належить до чоловічого братства і пішов займатися чоловічою справою. І ви самі пишите, що «він не просить підтримки, навпаки ще мене заспокоює». І саме такого чоловіка ви колись обрали для сімейного життя. Тобто йому від вас буде хорошою підтримкою ваша віра в нього і в правильність того шляху, який він обрав.
Щодо вас самої. Я би рекомендувала вам для початку плакати і злитися, щоб трохи «скинути пару». А далі зайнятись своїм життям, пошуком тих ресурсів, які будуть надавати вам сил і наснаги чекати повернення чоловіка додому. Що це може бути? Фізіологічні ресурси тіла - фізичні вправи, йога, дихальні вправи, психотерапія. Тіло має розслаблятись, спати і їсти. Це може бути соціальний ресур - робота, спілкування з друзями, з жінками, у яких чоловіки також на війні, тощо. Йдіть до людей, які зможуть вас зрозуміти. Це може бути ресур віри у Бога. Які у вас є власні ресурси?
З повагою, Олена Мороз.

Доброго дня!
Ваш чоловік це наш герой, якому ми безмежно вдячні!
Звісно, це не зменшує ваші переживання.
Я б Вам порадила, все ж таки, піти, спробувати плести сітки. Я знаю (сама ходжу плести сітки), що там Ви зустрінете таких же жінок, які Вас зрозуміють, підтримають. Якщо буде потреба, разом і поплачете.
Там Ви, можливо, зможете дати своєму чоловіку допомогу та підтримку і не лише на словах. Тому, що, допомагаючи іншим військовим, Ви, тим саме, допомагаєте йому. Хто знає, можливо, саме вашу сітку отримає Ваш чоловік.