Приступи тошноти

Доброго вечора, Анна.
Перш за все вам варто звернутися до сімейного лікаря та переконатися, що ви не захворіли.
Чому пов'язуєте свої симптоми саме з роботою?
Є підстави вважати, що ваші симптоми є ознакою втоми?

Добрий вечір. Наше тіло - дуже мудре, якщо звертати на нього увагу, звертати увагу на його сигнали, та реагувати на них, то можна уникнути багатьох проблем із здоров'ям в подальшому. Якщо ви знаєте, що вам стало важко вклалатися у розірваний графік, можливо це справді знак, що вам треба перепочинок.
Звісно це припущення. За деталями - у приватні консультації.

Не сказала б, що я не люблю свою роботу, мене ніби влаштовує,

Оце "ніби" і є справжньою відповіддю!
Ніби і так ніби і інакше!
А в цілому ,НІЯК!

Завантаженням роботою, ви намагаєтеся ЗАКРИТИСЯ від того, що само найбільше тривожить вас!
Діло не в роботі, як бачимо
Діло в тому, ЩО прикриває робота!

І ось із цим варто розібратися звернувшись до психолога!

Тошнота і тривожність, це лише симптоми "закритої" проблеми страху!
До речі, з чим пов'язана ваша робота?

Доброго ранку, Anna!

Чи є це сигналом, що мій організм показує мені, що варто дати собі відпочити або змінити ставлення до робочого процесу?

Слушна, як мені здається, думка. І вона наштовхує на шлях, яким було б корисно пройти.
От давайте звернемо увагу на складові ситуації, щоби відтворити реальність у цілісному вигляді.
Ви зазначили, що

Останнім часом зіштовхуюсь із проблемою, що при появі роботи або думках, мене починає хвилювати відчуття тошноти і важкості у грудях.

Потім

Не сказала б, що я не люблю свою роботу, мене ніби влаштовує, єдине стало складно вкладатися у такий розірваний графік.

А ще

певний період часу я взагалі не могла відмовляти по роботі і постійно завантажувала себе

І наприкінці

А завантажувала себе, щоб не думати про війну і так відволікатись.

Тож, якщо спробувати провести якийсь зв'язок між цими деталями, то можна припустити, що розірваний графік примушує Вас зустрічатись з переживаннями про жахи війни. І тому сама по собі робота перестала виконувати роль ширми, що затуляє Вам реальність. Звідси тошнота і важкість у грудях - як тілесні прояви подавлених емоцій.

Це звісно, припущення. Проте варто продовжити шлях усвідомлення свого способу поводження з реальністю - як зовнішньою, так і внутрішньо. Змінити його на більш природній і екологічний по відношенню до себе. Тоді симптоми зникнуть, бо в них не буде потреби.