Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Многие люди чувствуют, что их жизнь пуста, так как они ощущают скуку и б...»
Вопрос от: Настя Возраст: 17

Сепарація від мами

Скоро я переїжджатиму в іншу країну до свогг коханого, і це приносило мені протягом року лише радість та нетерплячку, але зараз у мене дуже добре налагодилися стосунки з мамою і я розумію що сумуватиму за нею, я не відмовляюся від переїзду, адже все ще дуже цього хочу, але тепер про згадку про нього мене переповнює не лише радість, а й смуток, за домом, а найбільше за мамою, не хочу лишати її одну з моєю сестричкою (тато в нас не дуже бере участь в сімейному житті). Мені іноді через це настільки сумно що починаю плакати, як заспокоїти себе? чи нормально взагалі ці мої переживання?
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Вітаю, Анастасіє.
Ваші почуття цілком нормальні і відповідають тим подіям, що відбуваються в вашому житті. Завершується ваше дитинство, ви розлучаєтеся з самими близькими людьми, ви залишаєте своє рідне місто і країну, ви змінюєте соціальний статус від залежної дитини до рівноправного партнера у стосунках. Дуже багато змін і втрат для 17-літньої дівчини. Будь які втрати, навіть якщо в результаті них ви отримуєте багато хорошого, потребують горювання, оплакування. Ваші сльози – це символ вашої любові, ви залишаєте те, що для вас дуже важливе і цінне. Матуся – особлива людина, яка народила, виховала, любила, турбувалася. Розлучення з нею буде краяти ваше серце певний час. Переїзд до іншої країни також призведе до страждання. Важливо дати собі час погорювати, не ховатися від важких почуттів, проживати їх. Ви жива людина і біль від втрати рідного дому – це гарний знак, що ваша душа чутлива, вразлива і здатна любити.
Дополнение от автора вопроса ·
Вікторіє Миколаївно, красно дякую Вам за відповідь, хочу ще додати що від початку повномасштабного вторгнення я перебувала в італії з бабусею, і от в січні повернулася додому, і за весь цей час в мене дуже налагодилися стосунки з мамою, так ще не було ніколи і ми обоє з нею розуміємо що важко буде розлучатися, але також я дуже вдячна їй що вона підтримує мене і відпускає, хоч і знає як їй буде важко без мене, вона каже що от саме зараз коли я повернулася додому вона почувається щасливою, а тут я вже через 3 місяці буду покидати домівку. Чесно кажучи ніколи не думала що почуватимусь так, адже коли навіть їхала в італію і була на той момент впевнена там і залишуся то я не сумувала так, ну вірніше я майже взагалі не сумувала, і тут ось так. Мені дивно й незвично бо раніше в мене були досить погані стосунки з нею, було багато непорозумінь і мій перехідний вік, а зараз все налагодилось і якось сумно що цей час настав аж тепер
Ваш сум зрозумілий, замало було добрих стосунків з мамою, ви відчуваєте цей дифіцит, вам хочеться більше маминої любові. Ви наче людина, яка довго йшла пустелею і тількино знайшла джерело чистої води. Ви так довго йшли, ви вже навіть не сподівалися його знайти. Та доля змилувалася над вами, ви знайшли те, що так давно шукали і потребували. Але потрібно йти далі, не має можливості залишитися на цьому оазісі, бо тоді ви втратите своє майбутнє, свою любов і стосунки з коханою людиною. Треба йти, але ж так хочеться ще хоч трохи побути в обіймах матусі...
Я вірю, що ви впораєтеся з тугою. Стосунки з мамою ніколи не закінчаться, як би далеко ви не були від неї. Джерело її любов назавжди тепер в вашому сердці.

Відредаговано автором 31-03-2023 00:47:11

...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 337904 для Вікторія Миколаївна Цуркан

Дякую Вам за підтримку❤
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?